У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дукач (значення).
Дукачі XVIII—XIX століть
Дука́ч, дука́т (від назви монети дуката), личман[1], ягнус — прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з металевим бантом, прикрашеним камінцями. За дукачі правили в XI-XVI ст. «змійовики» виробництва місцевих золотарів, з XVI ст. — німецькі золоті, срібні, бронзові та латунні релігійні медалі, австрійськідукатиМарії Терезії, а пізніше російські рублі та місцеві вироби з різноманітними зображеннями. Носили їх на Лівобережжі, Чернігівщині, Полтавщині та Слобожанщині. У документах XVII -XVIII століть дуже часто згадуються дукати з ланцюжками [2]. На Полтавщині дукачі мали з обох боків зображення релігійного змісту. Такі дукачі дарували на весілля. Інші мали портретні зображення, здебільшого імператриць Єлизавети та Катерини. При цьому традиції носити намисто з дукатів та один медалеподібний дукач не виключали одна одну. Дукачем у 19 — на початку 20-го століття називали дуже різні за матеріальною та художньою цінністю жіночі прикраси — від грубого, але старанно виготовленого, до фабричної штампованої бляшки. Відповідно, в одних місцевостях України на початку 20 ст. дукачі лишилися святковою прикрасою, а в інших їх носили щодня і дорослі, й діти.
↑Табачник, Д. В.; Бузало, В. Й.; Воронін, В. М.; Дмитрієнко, М.; Куценко, В.; Репринцев, В.; Яковлєва, Л. (2004). Українська фалеристика. З історії нагородної спадщини (укр.) . Т. 1 (вид. у 2-х кн.). Київ: Либідь. с. 49. ISBN966-06-0350-9.
Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. — К.: Либідь, 1993. — С. 130—132
Катерина Матейко. Український народний одяг: етнографічний довідник. — К.: Наукова думка, 1996. — С.149-159
Хведір Вовк. Студії з української етнографії та антропології. — К.: Мистецтво, 1995. — С.129-131
Українське золотарство. Дукачі: [укр. нар. ювелірні прикраси кінця XVIII ст. і до 1930-х рр. : альбом / упоряд., передм. О. Валько ; тексти: О. Самков, Ю. Коваленко ; світлини: О. Лозинський, А. Кісь, Ю. Коваленко]. — Львів: Ін-т колекціонерства укр. мистец. пам'яток при НТШ, 2014. — 214, [1] с. : кольор. фот. ; 34х24 см. — (Серія «Українське народне мистецтво»). — Вид. коштом «Фундації мистецької книжки». — ISBN 978-966-2578-55-3
Категорія • 
Портал • 
Ілюстрації
