Тральщики-шукачі мін типу «Сендаун»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тральщики класу «Сендаун»
HMS Bangor (M109), класу Sandown
Історія
Закладений: 1988
Історія
Велика Британія
Будівник: Vosper Thornycroft, Вулстон, Гемпшир
Закладений: 1988
На службі: 9 + 3 + 3 у строю, два будуються (2008)
Історія
Саудівська Аравія
Історія
Естонія


Основні характеристики
Водотоннажність:

стандартна 465 т

повна 484 т
Довжина: 172’3” (52.5 м)
Ширина: 34’5” (10.5 м)
Осадка: 7’6” (2,3 м)
Двигуни: 2 дизелі Paxman Valenta 6RP200E, електричний привід
Швидкість: 13 вузлів під дизелями (за іншими даними 15 вузлів[1]), 6,5 вузлів під електромоторами
Дальність
плавання:
3000 миль 10-вузловим ходом
Екіпаж: 45 чоловік (за іншими даними 41, в тому числі 7 офіцерів[2])
Навігаційне та
радіолокаційне обладнання:
универсальна РЛС: Kelvin-Hughes Type 1007
Засоби електронної
боротьби:
буксирувана ГАС пошуку мін: Plessey Type 2093 (на саудовських кораблях Nautilus M[1])
Озброєння: 1 x 30-мм автомат KCB; 7,62-мм кулемети (не на всіх)
Авіаційне обладнання: протимінні пошукові апарати PAP-104 (2)

Тральщики-шукачі мін класу «Сендаун» — клас протимінних кораблів побудованих у Британії, що перебуває на озброєнні Великої Британії, Саудівської Аравії та Естонії.

Єдиним призначенням кораблів цього класу є пошук і знищення морських мін за допомогою дистанційно керованих пошукових апаратів. Тральщики класу «Сендаун» не мають пристосувань для тралення мін.

Конструкція

Корабель має гладкопалубну конструкцію, з доведеною до бортів розвиненою середньою надбудовою, що займає близько 75 % довжини корпусу і надає кораблю унікальний силует. Прямий похилий форштевень; транцева корма. Добре виражені привальні бруси: на рівні палуби і на рівні ватерлінії, одночасно надають корпусу додаткову жорсткість.

Приблизно на половині довжини на надбудові встановлена ходова рубка, також доведена до бортів. Безпосередньо за рубкою — єдина гратчаста щогла. Коробчастий кожух димової труби розташовується на надбудові приблизно на 1/3 довжини від корми, за нею роз'їзна шлюпка зі стрілою для спуску і підйому. На баку прикритий щитом 30-мм автомат. На юті — характерна для протимінних кораблів велика в'юшка.

Для зниження магнітності корпус виконаний з армованого скловолокна. Механізми ізольовані від корпусу установкою на амортизатори.

Перелік кораблів проєкту

 Назва   Бортовий номер   Спуск на воду   У строю   Порт приписки   Статус 
Королівський флот
Sandown M101 1988 9 червня 1989 Проданий Естонії як Admiral Cowan (M313)
Inverness M102 1990 1991 Проданий Естонії як Sakala (M314)
Cromer M103 1990 1992 Дартмут Навчальний корабель
Walney M104 1991 1992 Фаслейн У строю
Bridport M105 1992 1993 Проданий Естонії як Ugandi (M315)
Penzance M106 1997 1998 Фаслейн У строю
Pembroke M107 1997 1998 Фаслейн У строю
Grimsby M108 1998 1999 Фаслейн У строю
Bangor M109 1999 1999 Фаслейн У строю
Ramsey M110 1999 2000 Фаслейн У строю
Blyth M111 2000 2001 Фаслейн У строю
Shoreham M112 2001 2001 Фаслейн У строю
Саудівські королівські ВМС
Al Jawf
Shaqra
Al Kharj
Військово-морські сили Естонії[3]
Admiral Cowan M313 1988 2007 Таллінн У строю
Sakala M314 1990 2008 Таллінн У строю
Ugandi M315 1992 2009 Таллінн У строю

Модернізація

Протягом 2018—2019 років військово-морські сили Естонії провели модернізацію трьох мінних тральщиків. Спочатку (2018 на верфі в Шотландії було модернізовано естонський флагман Admiral Cowan, а наступного року ще два кораблі Sakala і Ugandi. На судна встановили нові гідролокатори, радари, системи дистанційної ліквідації мін. Модернізація обійшлася бюджету Естонії в €30 млн[4].

Примітка

  1. а б World Navies Today
  2. Jane’s Warship Recognition Guide. Revised ed., Harper Collins, 2007.
  3. Estonian Review [Архівовано 2007-09-27 у Wayback Machine.]
  4. Тральщик на троих: как страны Балтии модернизируют свой флот (рос.). Газета.ru. 23 червня 2020. Процитовано 23 червня 2021.