Теодор Шванн

|рід діяльності= |науковий ступінь= |вчене звання=

Теодор Шванн
нім. Theodor Schwann
Народився	7 грудня 1810(1810-12-07) Сантьяго
Помер	11 січня 1882(1882-01-11) (71 рік) Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Місце проживання	Німеччина
Країна	Німеччина
Національність	німець
Діяльність	біолог, лікар, фізіолог, викладач університету, ботанік
Alma mater	Боннський університет Льєзький університет HU Berlin JMU Dreikönigsgymnasiumd
Галузь	зоологія
Заклад	Лувенський університет, Л'єжський університет
Посада	професор
Вчителі	Йоганн Петер Мюллер
Членство	Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Прусська академія наук Паризька медична академія Баварська академія наук Бельгійська королівська академія медицини Туринська академія наук Germania zu Würzburgd
Брати, сестри	Leonard Schwannd
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства (3 квітня 1879) Член Американської академії мистецтв і наук
Теодор Шванн у Вікісховищі

Теодор Шванн (нім. Theodor Schwann; 7 грудня 1810 — 11 січня 1882) — німецький фізіолог, один з авторів клітинної теорії.

Дитинство та раннє життя

Теодор Шванн народився 7 грудня 1810 року в Нойсі поблизу Дюссельдорфа, як четвертий син Елізабет Роттельс та її чоловік Леонард Шванн. Його батько був ювеліром, який згодом став друкарем.

Спочатку він поїхав до колегії єзуїтів у Кельні, а потім у Бонн у 1829 році, де познайомився з видатним фізіологом Йоганнесом Пітером Мюллером. Потім він перейшов до Вюрцбурзького університету для своїх медичних досліджень і продовжив навчання в Берлінському університеті, звідки закінчив медичну освіту в 1834 році. Його докторська дисертація стосувалася дихання ембріона курчат.

Біографія

Закінчив єзуїтський коледж в місті Кельн, вивчав природничі науки і медицину в Бонні, Вюрцбурзі і Берліні. До 1839 року працював асистентом фізіолога І. Мюллера в Берліні. у 1839-48 — професор фізіології і порівняльної анатомії Лувенського університету, в 1848-78 — професор Л'єжського університету.

Теодор Шванн відкриття

Теодор Шванн (роки життя 1810-1882) – німецький фізіолог, біолог і основоположник клітинної теорії. Він закінчив єзуїтський коледж в Кельні, потім вивчав медицину і природничі науки в Вюрцбурзі, Бонні та Берліні. Аж до 1839 року вчений працював асистентом фізіолога у Мюллера в Берліні. Далі почалася наполеглива робота в області науки. Досягнення Теодора Шванна дали поштовх до розвитку нових напрямків в біології. У 1839-1848 роках він став професором порівняльної анатомії і фізіології Лувенського університету. У період 1848-1878 років обіймав посаду професора Льєжского університету. Але про те, який внесок в біологію вніс Теодор Шванн, ми поговоримо нижче.

Теодор Шванн внесок в розвиток біології

Відкриття Теодора Шванна в області гістології вражаючі. Вивчаючи процеси бродіння і гниття, довів, що вони викликають появу нижчих грибків. У 1836 році Теодор Шванн відкрив пепсин, встановивши, що це необхідний фермент для переварювання білка. Його цікавила можливість самозародження життя, і з цією метою він проводив багато дослідів.

Вчений встановив клітинну будову стінок кровоносних судин, спинної хорди, хряща і м’язів.

У 1838 році дослідник описав своєрідну тонку оболонку, яка оточує нервові периферичні волокна. Згодом вона була названа його ім’ям – шванновська оболонка.

Його внесок в науку полягає в тому, що він в 1839 році довів клітинну теорію будови організмів. Основу даної теорії складають такі передумови:

Клітина знаходиться в основі структур всіх організмів.

І тваринам, і рослинам властива єдність будови.

Організм – це сума клітин, які його утворюють.

Клітина – це елементарна біологічна одиниця.

Утворення нових клітин є принцип розвитку та органічного росту рослин і тварин.

Після відкриття клітинної теорії (найважливішого з того, що зробив Теодор Шванн для біології) стало зрозуміло наступне: після зростання плодові оболонки утворюють складки. Це відбувається шляхом повільного збільшення кількості клітин, розташованих певним чином. В оболонці також присутні окремі зародкові клітини – сперматозоїд і яйцеклітина, після з’єднання яких виникають нові клітини і зародок.

За те, що зробив Теодор Шванн його прийняли в члени Королівської бельгійської академії наук, літератури та образотворчих мистецтв (1841 рік), Паризької академії наук (1879 рік), Лондонського королівського товариства (1879 рік)

Джерело: https://dovidka.biz.ua/teodor-shvann-vidkritty

Кар'єра

У Берліні Теодор Шванн знову вступив у контакт з Мюллером, який переконав юнака зайнятися дослідженнями. У той час Мюллер працював над великою книгою з фізіології, і Шванн допомагав йому в його дослідженні.

Він експериментував, спостерігаючи під мікроскопом тваринні клітини і особливо захоплювався нервовою та м’язовою тканинами. В ході своїх досліджень він натрапив на клітини, які обволікають нервові волокна, які тепер його честь називають клітинами Шванна.

Він зробив екстракти із шлункової оболонки тварин і виявив, що для травлення важливий інший фактор, крім соляної кислоти. Після подальших досліджень у цій галузі він успішно виділив діючу основу - яку він назвав пепсином - у 1836 році. Powered by Hooligan Media Протягом 1830-х років він провів низку експериментів, щоб визначити, правдива чи помилкова концепція спонтанного покоління. Він піддавав стерилізований відвар лише нагрітому повітрі в скляній трубці і спостерігав, що мікроорганізми не виявляються. Це переконувало його, що ідея мимовільного покоління помилкова.

Приблизно в цей період він визначив ту роль, яку відігравали мікроорганізми у спиртовому бродінні та гнитті. Після інтенсивного експерименту він теоретизував, що дріжджі зароджували хімічний процес бродіння. Однак лише через десятиліття його пояснення бродіння було прийнято іншими вченими.

У 1838 р. Один із його друзів, ботанік Маттіас Шлейден, опублікував статтю, в якій обговорював структуру та походження рослинних клітин і теоретизував, що всі рослинні клітини мають спільну структуру і що нові рослинні клітини утворюються з ядер старих рослинних клітин. Ця стаття змусила Шванна замислюватися, чи це може бути правдою і для клітин тварин.

Він поділився своїми ідеями зі Шлейденом, і вони спільно почали досліджувати схожість між рослинними клітинами та клітинами тварин. Їх дослідження на тканинах тварин змусили їх сформулювати клітинну теорію, яка була узагальнена в книзі Шванна «Мікроскопічні дослідження відповідності структури та росту рослин та тварин» у 1839 році.

Шванн став кафедрою анатомії в Бельгійському католицькому університеті в Лювені в 1839 році. Він був відданим професором, якого дуже любили його студенти. У 1848 році він став професором анатомії в університеті в Льєжі, де працював над респіратором людини для середовищ, де навколишнє середовище не пропускає повітря

Науковий доробок

Найбільш відомі роботи Шванна в області гістології, а також праці, присвячені клітинній теорії. Ознайомившись з роботами М. Шлейдена, Шванн переглянув весь гістологічний матеріал і знайшов принцип порівняння клітин рослин і елементарних мікроскопічних структур тварин. Взяв як характерний елемент клітинної структури ядро, зміг довести спільність побудови клітин рослин і тварин. В 1839 вийшов в світ класичний твір Шванна «Мікроскопічні дослідження про відповідності в структурі і рості тварин і рослин» (Mikroskopische Untersuchungen ber die Uebereinstimmung in der Struktur und dem Wachstum der Tiere und Pflanzen).

Як гістолог Шванн відомий своїми роботами, в яких тонко описує будову кровоносних судин, гладеньких м'язів і нервів. Науковець знайшов і описав особливу оболонку, яка оточує нервове волокно (шванівська оболонка). Крім того, Шванн знайшов в шлунковому соку фермент пепсин і встановив виконувальну ним функцію; проілюстрував принципову аналогію між процесами травлення, бродіння і гниття.

Шванн був членом Лондонського королівського товариства (з 1879), Паризької академії наук (з 1879), Королівської бельгійської академії наук, літератури та витончених мистецтв (з 1841).

Помер у 1882 році у Кельні.

Посилання

• Шванн // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.