Боголюбов Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:31, 7 грудня 2009, створена Aibot (обговорення | внесок) (→‎Література: додаю категорію "Персоналії за алфавітом" (або всім або нікому, тож поки що всім) за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олексій Миколайович Боголю́бов (12(25) березня 1911, м. Ніжин, нині Чернігівська область - 2 листопада 2004, м. Київ) — учений у галузі історії математики й теорії механізмів. Доктор техічних наук (1966), професор (1972), член-кореспондент АН УРСР (1969). Премія М. Крилова (1997). Іспанський орден “За громадянські заслуги” (1996). Заслужений діяч науки і техніки (2001). Син Миколи Михайловича, брат Миколи Миколайовича та Михайла Миколайовича Боголюбових.

Біографія

Закінчив Харківський університет (1936) та механічно-машинобудівний інститут (1938). Працював на інженерних посадах, викладав у Харківському механічно-машинобудівному інституті (1940—1941); 1956—1962 — старший інженер, головний інженер Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти, 1958—1981 — викладач, професор Київського інженерно-будівного інституту; водночас від 1962 — молодший науковий спвіробитник, від 1963 — старгий науковий співробітник, 1975—1989 — головний науковий співробітник Інституту математики, а також стариший науковий співробітник сектору історії техніки й природознавства Інституту історії АН УРСР (1963—1974). Один із фундаторів наукової школи з історії математики в Україні. Досліджує питання історії вітчизняної математики, механчіних машин, машинобудування, науки й освіти в Україні. За участі Б. 1966—1970 вийшли 4-томна монографія “История отечественной математики” та біографічний довідник “Математики. Механики” (Київ, 1983). Автор циклу науково-історичних праць з історії культур. зв’язків між Іспанією та Росією. Досліджує життя і діяльність інженера Авґустина де Бетанкура. З коментарями Б. у Мадриді 1990 передруковано працю Бетанкура і Ланца “Трактат о построении машин” — першу в світі книгу з теорії машин і механізмів.

Праці

  • История механики машин. К., 1964;
  • Развитие проблем механики машин. К., 1967;
  • Августин Бетанкур: Научно-биогр. очерк. Москва, 1968;
  • Научно-технический прогресс в Украинской ССР. К., 1967;
  • Механика в СССР за 50 лет. Москва, 1967 (співавт.);
  • Машина і людина. К., 1969; Нариси з історії механіки. К., 1974;
  • Доктор Роберт Гук. Москва, 1980.

Література

  • Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930—2000): Довід. К., 2001.
  • Л. Г. Лесько, В. Л. Баладинський Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 141