Кірсанов Олександр Васильович
Кірсанов Олександр Васильович (2 листопада 1902, Москва - 19 травня 1992, Київ) - хімік; член АН УРСР, працював у галузі органічної хімії, відкрив фосфазореакцію (реакція Кірсанова) (1950) та реакцію прямого амідування карбонових кислот (1949). У 1954 р. уперше синтезував оксойодид фосфору та інші йодиди, а також ізоціанат фосфору.
Біографія
Олександр Васильович Кірсанов народився 2 литопада 1901р. в Москві в сім'ї інженера-транспортника. Його батько, Василь Ернестович Кірсанов, працював деякий час військовим інженером, а потім перейшов на цивільну роботу на Білорусько-Балтійську залізницю заступником начальника. Мати, Емілія Іванівна, виховувала сімох дітей. Олександр був сьомою дитиною. В 11 років він вступає до 1 класу Першого Московського кадетьського корпусу. В 14 років Кірсанов виявляє інтерес до хімії, батьки купили йому найновіші на той час книги по хімії. Деякі з них він зберігав до кінця свого життя. В 18 років Олександр Васильович не зміг одразу вступити до Московського Вищого технічного училища, оскільки мав непролетарське походження. Проте, через 2 роки, попрацювавши перед цим викладачем курсів підготовки командного складу армій, він таки поступив в МВТУ. Досить скоро його знову відрахували по причині непролетарського походження. Знову поновився. Після смерті батька в 1923р. Кірсанов крім навчання починає працювати лаборантом кафедри органічної хімії.. В 1924р. закінчує навчання й залишається аспірантом на кафедрі, яку на той ча очолював О.Є.Чичибабін. В 1924р. та 1925р. Кірсанов публікує свої перші 2 статті на теми амідування піридину та синтезу оксипіридинкарбонових кислот. Протягом 20-х років минулого століття Кірсанов опублікував ряд праць з хімії піридинових основ, розшифрував будову складної природної сполуки - бергеніну, а також впровадив у промислове виробництво алкалоїди кокаїн та гідрастинін, спроектував й виготовив апа ратуру для їх синтезу. В 1930р він був змушений залишити МВТУ, через його розформування. З 1930 по 1932р працює старшим редактором хімічногосектору "Держнауктехновидаву" (тепер видавництво "Химия"). Під його редакцією виходять друком "Синтезы органических препаратов". В 1932р вченого висилають до Свердловська за спробу зв'язатися з академіком Чичибабиним, що виїхав до Франції 1930р. На новому місці він спочатку керує хімічною лабораторією й консультує в Інституті механічної обробки руд, викладає в Державному університеті. Згодом завідува лабораторією технології хімічних продуктів і коксування в Східному науково-дослідницькому вуглехімічному інституті. В 1939р вченому присуджено ступінь доктора хімічних наук без захисту дисертації, а в 1941р - професора. В 1940р Кірсанова обирають завідуючим кафедри органічної хімії Свердловського Медичного Інституту. Під час Великої Відчизняної Війни він працює над створенням ефективних лікарських засобів "карбосульфамідів". В березні 1942 провів аналіз рідини манометрів й термометрів деяких німецьких літаків. У 1944р переїжджає до Дніпропетровська завідувати кафедрою органічної хімії. Розпочинає роботи по фосфорорганічній хімії.
У травні - серпні 1945р Кірсанов перебуває в Німеччині за наказом наркома чорної металургії СРСР. В 1949р він відкрив першу іменну реакцію - синтез амідів, діалкіламідів й феніламідів карбонових кислот прямим амідуванням сульфамідом.
- RCOOH + SO2(NH2)2 + Py → RCONH2 + PyH+(SO2NH2-)
З 1952р займався вивченням фосфазореакцій
- XNH2+ Z2PY3 → 2HZ + XN=PY3
- (X=ArSO2, ArCO, Ar, Alk, R2PO)
В 1953р Кірсанов відкрив реакцію окисного імінування похідних тривалентного фосфору N-дихлоровмісними реагентами.
- RNCl2 + PX3 → Cl2 + R-N=PX3
В 1956р переїхав до Києва. За короткий час він разом зі співробітниками виконав дослідження з хімії фосфазосполук ізоціанатів кислот фосфору, продуктів фосфорилювання ненасичених вуглеводнів і нітрилів, йодидів фосфору, сіркоорганічних сполук з зв'язком S=N.
В 1961р стає академіком АН УРСР. З 1961 Кірсанов став директором ІОХ АН УРСР. (В 1983 році передав віжки правління Марковському). Його наукова діяльність - повчальний приклад поєднання фундаментальних досліджень з інтересами практики. Багато сполук з практично корисними властивостями (антибластичними, пестицидними та ін.) було знайдено серед похідних фосфазосполук, ізоціанатів кислот фосфору, імінопохідних сірки.
Основні напрями наукової діяльності
- Хімія піридину.
- Аміди сульфокислот
- Фосфазосполуки
- Використання йодидів фосфору в органічному синтезі
- Хімія імінокислот сірки
Головні дати життя
- 1901 народивсся 2 листопада в Москві
- 1912-1919 навчання в першому Московському кадетському корпусі
- 1921-1924 Студентхімічного факультету Московського вищого технічного училища (МВТУ)
- 1924-1930 Робота в МВТУ аспірант, ассистент, старший ассистент
- 1930 премія Держкомітету з хімізації СРСР за роботи з хімії піридинових основ
- 1930-1932 науковий редактор хімічногосектора "Держнауктехновидаву" ("Химия")
- 1932 висланий в Свердловськ
- 1932-1944 робота в нукових й навчальних установах Свердловська
- 1941 присвоєно звання професора
- 1944-1956 завкафедри органічної хімії Дніпропетровського металургійного інституту
- 1945 нагороджегний медаллю "За доблесный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945гг.".
- 1945 перебування в Німеччині
- 1946 повна реабілітація (від підозр у зв'язках з "буржуазними силами" , Чичибабиним)
- 1948 декан хімічного факультету Дніпропетровського металургійного інституту
- 1951 присуджена премія АН СРСР ім Д.І.Менделєєва за цикл робіт, присвячених дослідженню перетворень сульфамінової кислоти та синтезами на основі сульфаміду
- 1951 обраний членкором АН УРСР. Призначений завідуючим лаборатарії ІОХ
- 1956 остаточний переїзд у Київ
- 1959 призначений замдиректора ІОХ АН УРСР
- 1960 призначений в.о. директора ІОХ АН УРСР
- 1961 обраний дійсним членом (академіком) АН УРСР
- 1961-1983 директор ІОХ АН УРСР
- 1968 створено дослідне виробництво ІОХ АН УРСР
- 1968 нагороджений Золотою медаллю ВДНГ СРСР
- 1971 нагороджений орденом Леніна
- 1972-1982 нагороджений великою кількістю різноманітних нагород, пам'ятних медалей
- 1983-1992 радник при дирекції ІОХ АН УРСР
- 1992 помер 19 травня в Києві
Джерела
- Олександр Васильович Кірсанов/НАН України. - Х.: Золоті сторінки: Наукова думка, 2002. - 144с.
- Фосфазосоединения/ Г.И.Деркач, И.Н. Жмурова, А.В.Кирсанов, В.И.Шевченко, А.С.Шевченко. - Киев: Наук. Думка, 1965. - 284 с.