Анджей Дуда
Анджей Дуда пол. Andrzej Sebastian Duda | |
---|---|
пол. Andrzej Sebastian Duda | |
Президент Польщі | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 6 серпня 2015 |
Прем'єр-міністр | Ева Копач Беата Шидло Матеуш Моравецький |
Попередник | Броніслав Коморовський |
Народився | 16 травня 1972 (52 роки) Краків, ПНР |
Відомий як | політик, правник, викладач університету, адвокат |
Місце роботи | Ягеллонський університет[1], Mieszko I College of Education and Administration in Poznand, Канцелярія Президента Республіки Польща і Міністерство юстиції Польщі |
Громадянство | Польща |
Національність | поляк |
Освіта | Яґеллонський університет |
Alma mater | Ягеллонський університет (1996)[2][3] і Jan III Sobieski High School in Krakówd (1991) |
Політична партія | Право і справедливість (2015)[2], Унія Свободи (2001), незалежний політик (2005) і незалежний політик |
Батько | Ян Тадеуш Дудаd |
Мати | Janina Milewska-Dudad |
У шлюбі з | Агата Корнхаузер-Дуда |
Діти | Кінга Дуда |
Релігія | католицтво |
Нагороди | |
Підпис | |
president.pl | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Анджей Себастіян Дуда (пол. Andrzej Sebastian Duda; нар. 16 травня 1972, Краків, ПНР) — польський юрист, політик і державний діяч. 24 травня 2015 обраний президентом Польщі й вступив на цю посаду 6 серпня 2015.
Депутат Європейського парламенту з 2014 до 2015, член партії «Право і справедливість».
Життєпис
1996 закінчив факультет права і адміністрації Яґеллонського університету у Кракові.
У лютому 1997 року розпочав свою наукову та викладацьку роботу на кафедрі адміністративного судочинства Яґеллонського університету.
У жовтні 2001 року він був зарахований до штату відділу адміністративного права Ягеллонського університету.
У січні 2005 року отримав ступінь доктора права.
У 2006—2007 був заступником держсекретаря у Міністерстві юстиції. Колишній статс-секретар у канцелярії президента Польщі Леха Качинського (2008—2010), кандидат у мери Кракова (2010), член Сейму (2011—2014).
Президент Польщі
Перший термін
Взяв участь у президентських виборах 2015 року. Його офіційним гаслом було «Добра зміна». Під час передвиборчої компанії Дуда обіцяв стати гарантом позитивних змін у польській політиці і казав, що стане президентом усіх поляків. Він заявляв, що нова влада не буде такою агресивною як попередня, а також обіцяв підтримувати родинні цінності, патріотизм й відчуття національної єдності. У другому турі набрав 51,55 % голосів, перемігши Броніслава Коморовського[4][5].
Під час передвиборчої кампанії заявляв, що Росія не має нічого спільного з демократією та «є першою європейською державою, яка здійснила військове втручання у справи іншої незалежної європейської держави». Він казав, що не задоволений форматом переговорів, в якому бере участь не весь Євросоюз, а лише Франція та Німеччина й не погоджується з думкою, що з Росією треба домовлятися за будь-яку ціну[6]. Разом із лідерами Хорватії та Угорщини ініціював зближення держав Центрально-Східної Європи[7].
6 серпня 2015 року склав присягу президента Польщі і офіційно обійняв посаду глави держави.[8]
15 серпня під час телефонної розмови запропонував президенту України Порошенку новий формат переговорів по Донбасу, який передбачав участь найсильніших держав Європи та сусідів України, в тому числі й Польщі[9]. 14-15 грудня здійснив офіційний візит до Києва, де провів переговори з Президентом та прем'єр-міністром України[10].
Реформування Конституційного суду
У грудні 2015 року парламентською більшістю за підтримки націонал-консервативного уряду Беати Шидло було ухвалено закон про призначення до Конституційного суду Польщі п'ятеро нових суддів. 9 грудня присягу нових суддів прийняв президент Дуда і заявив про створення робочої групи з реформування Конституційного суду та системи призначення суддів до нього. 12 грудня у Варшаві, Вроцлаві, Любліні та Познані відбулись багатотисячні мітинги проти президента та уряду, яких звинуватили в порушенні закону. Перед конституційним судом у Варшаві демонстранти підняли плакати з надписом «Президенте, ти порушуєш закон!»[11]. Польські судді та експерти почали звинувачувати владу у спробах підпорядкувати собі найвищий судовий орган.
Новою владою було прийнято закон про приховане спостереження, що надало можливість поліції та спецслужбам отримати більші можливості контролю над діями громадян у інтернет-мережі[12].
Закон про ЗМІ
7 січня 2016 року Дуда підписав закон про ЗМІ, який посилює контроль над державними медіа. Голова канцелярії президента Польщі М. Садурська пояснила це тим, що «президент зацікавлений у тому, щоб державні ЗМІ характеризувалися надійністю, чесністю та об'єктивністю». Закон передбачає дострокове закінчення повноважень членів правління і наглядової ради Польського телебачення та Польського радіо. Нові члени правління та наглядової ради державних ЗМІ стверджуватимуться міністром держскарбниці. Державна рада з питань радіо та телебачення втрачала вплив на призначення членів наглядових рад у ЗМІ. Цей закон був жорстко розкритикований ОБСЄ, Європейським мовним союзом та Асоціацією європейських журналістів[13]. 10 січня у німецькому бундестазі Європейський союз закликали запровадити санкції проти Польщі[14]. Польські журналісти, політики та активісти, які критикують владу за кордоном у Польщі почали трактуватися як донощики.
23 січня 2016 року у 36 містах Польщі відбулись протести проти ухваленого 15 січня закону про стеження. Найбільший мітинг відбувся у Варшаві. Протестувальники звинуватили владу у тому, що тепер за ними зможуть слідкувати без жодного судового контролю[15][16]. Перший президент Польщі Лех Валенса звинуватив владу в руйнування демократичних засад у країні[17][18].
Декомунізація 20 травня Дуда підписав закон про декомунізацію у якому йдеться про перейменування назви 1300 вулиць пов'язаних з комунізмом. Закон передбачає завершити декомунізацію до 2017 року[19].
Визнання Ісуса Христа королем Польщі 19 листопада 2016 р. Ісуса Христа офіційно визнали королем Польщі. На церемонію зібралися понад 6 тис. осіб, в тому числі президент Дуда та його оточення. Були присутні безліч паломників із Польщі, США, Канади та Німеччини. Заява пролунала на урочистій месі до 1050-річчя хрещення Польщі. 20 листопада акт зачитали в усіх польських церквах[20].
Інтронізаційні рухи почались на території польської держави в середині 90-х років XX ст. після того, як було розпочато процес беатифікації сестри Розалії Целакувни. У текстах Целакувни було знайдено запис, в якій підкреслювалося, що Ісус Христос звернувся до неї з закликом визнати його «королем і господарем повністю шляхом інтронізації» на території всієї Польщі і тоді Польща буде врятована[21]. Але у 2006 р. католицька церква розкритикувала депутатів, які запропонували проголосити Ісуса царем країни. У 2011 році єпископи засудили ідею визнання Христа королем Польщі, а єзуїтська спілка виступала з контраргументами, що ще з 1656 р. «королевою Польщі» вважається Діва Марія[22].
Рівень підтримки Станом на 31 серпня 2016 року згідно з соціологічними дослідженнями президента Польщі А. Дуду підтримувало 54 % поляків, разом з тим 34 % ставились до нього негативно. Це був рекордний рівень довіри до президента серед польських громадян[23]. У травні 2020 року Дуду підтримували 39 % поляків, тоді як у квітні його підтримувало 59 %, другим був мер Варшави, кандидат від опозиційної «Громадянської платформи» — Рафал Тшасковський, якого підтримувало 18 % виборців[24].
Другий термін
13 липня 2020 на Виборах Президента Дуда повторно став президентом країни, обійшовши Рафала Тшасковського з мінімальною перевагою менш як 2 %[25][26].
24 жовтня 2020 року в Анджея Дуди виявили коронавірус.[27]
10 листопада президент Дуда ратифікував оборонну угоду зі США, яка закріплює більшу присутність США у країні та заявив, що вибори в США не повинні впливати на відносини між країнами[28]].
24 лютого 2022 року після нападу Росії на Україну президент Дуда заявив, що Росія розпочала вторгнення в Україну, яке, швидше за все, є широкомасштабним. Він назвав дії Росії безпрецедентним порушенням міжнародного права та наголосив, що такими діями Росія виключає себе з міжнародного співтовариства. Він додав, що о 05:48 ранку він провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Пан Дуда пообіцяв не залишити Україну без підтримку[29].
26 лютого пан Дуда заявив, що підтримує прямий шлях на вступ України до ЄС [30].
«Антибандерівський закон»
26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за законопроєкт про Інститут національної пам'яті Польщі, в якому передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти громадян Польщі та заборону «бандерівської» ідеології. Згодом цей документ без поправок підтримав Сенат Польщі. 6 лютого, попри критику з боку Ізраїлю, України та США, президент Дуда підписав закон. Під час свого виступу він заявив: «Після ситуації я ухвалив рішення, що підписую цей закон і що ці положення зі статті 55-ї закону (про кримінальне переслідування за звинувачення польського народу у злочинах нацистів) набудуть чинності»[31][32].
Звинувачення українців у причетності до геноциду поляків у Гуті Пеняцькій
25 лютого 2018 Адам Квятковський, держсекретар канцелярії Президента Польщі, під час заходів на вшанування жертв трагедії в селі Гута-Пеняцька зачитав листі А. Дуди, в якому, зокрема, стверджувалося, що «геноцид, скоєний українськими вояками і поліянтами на службі гітлерівського Третього рейху і українськими націоналістами, призвів до знищення близько тисячі людей: польських мешканців Гути-Пеняцької, а також євреїв і втікачів із інших місцевостей Волині та Поділля, яких вони переховували»[33]. На думку краєзнавця, народного депутата Дмитра Чобота, ці звинувачення є «наскрізь фальшиві і абсолютно надумані… не відповідають справжнім обставинам справи і є не чим іншим, як грубим, безсоромним, бездоказовим і злісним наклепом на українців та недолугою спробою перекласти на них провину за каральну акцію, організовану і здійснену німецькою окупаційною адміністрацією та збройними силами Німеччини проти радянської партизанки і польського підпілля Гути Пеняцької»[34].
Анджей Дуда про Волинську трагедію
Колишній голова УІНП Володимир В'ятрович уважає, що найвірогіднішими є дані істориків, які говорять, що в польсько-українському конфлікті було вбито близько 16 тисяч українців і близько 30-40 тисяч поляків; Президент Польщі Анджей Дуда зманіпулював кількістю жертв Волинської трагедії (100 тисяч загиблих поляків і 5 тисяч — українців)[35].
Нагороди
- Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 23 серпня 2021) — за визначний особистий внесок у зміцнення українсько-польського міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України[36]
Родина
Батько Анджея Дуди — Ян Тадеуш Дуда — професор технічних наук. Мати — Яніна Мілевська-Дуда — професор хімії.
Одружений з Аґатою Корнгаузер-Дудою, дочкою літератора Юліана Корнгаузера, вчителькою німецької мови. Донька — Кінга (1995 р.н.).
Випадки з життя
22 січня 2016 року Анджей Дуда під час відкриття XII симпозіуму Польського трансплантаційного товариства підписав карту донора, дозволивши після смерти використовувати його органи[37].
Примітки
- ↑ http://www.prezydent.pl/prezydent/biografia-andrzeja-dudy/
- ↑ а б http://www.sejm.gov.pl/sejm7.nsf/posel.xsp?id=077
- ↑ https://nauka-polska.pl/#/profile/scientist?id=125568
- ↑ ДВК представила офіційні результати виборів
- ↑ Анджей Дуда виграв вибори президента Польщі: офіційні дані
- ↑ Анджей Дуда: чего ждать украинцам от нового президента Польши (рос.)
- ↑ Загребельний, Ігор (2019). Міжмор'я: (майже) втрачений шанс (українська) . Київ: ФОП Халіков. с. 14—16. ISBN 978-617-7565-41-2.
- ↑ Обраний Президент Польщі Анджей Дуда склав присягу
- ↑ Дуда запропонував Порошенку розширення формату переговорів щодо Донбасу
- ↑ Президент Польщі у Києві заявить про необхідність продовження санкцій проти Росії
- ↑ У Польщі відбулись десятитисячні мітинги за «захист демократії»
- ↑ «А тепер, курва, ми» — як змінилася Польща за лічені місяці нової влади
- ↑ Президент Польщі підписав закон про ЗМІ, розкритикований ЄС
- ↑ У Німеччині закликали ЄС запровадити санкції проти Польщі через скандальний закон про ЗМІ
- ↑ Демонстрації і протести пройшли у Польщі та за кордоном — See more at: http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/237796#sthash.VFKB7lVO.dpuf
- ↑ Komitet Obrony Demokracji protestuje w całym kraju. Incydent w Warszawie [RELACJA]. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ Wałęsa: niech zwycięża wolność i odpowiedzialni ludzie, a nie kłamczuchy (http://www.tvn24.pl)
- ↑ Лех Валенса: польський уряд руйнує демократію в країні
- ↑ . Президент Польщі підписав закон про декомунізацію
- ↑ Ісуса Христа офіційно визнали королем країни
- ↑ У Польщі Ісуса Христа оголосили королем (ФОТО)
- ↑ католики сперечаються через проголошення Ісуса Христа «королем Польщі»[недоступне посилання з з листопада 2019]
- ↑ Рейтинг президента Польщі стабільно високий
- ↑ Вибори в Польщі: Опитування показало істотне падіння рейтингу Дуди
- ↑ Subscribe to read | Financial Times. www.ft.com. Процитовано 13 липня 2020.
- ↑ Дуда з мінімальною перевагою перемагає на виборах у Польщі, - екзитпол. РБК-Украина (рос.). Процитовано 13 липня 2020.
- ↑ У президента Польщі, який зустрічався з Зеленським, виявили коронавірус, УП, 24 жовтня 2020
- ↑ [https://www.unn.com.ua/uk/news/1901957-duda-ratifikuvav-viyskovu-ugodu-zi-ssha Дуда ратифікував військову угоду зі США
- ↑ Відповімо на атаку РФ і не залишимо Україну — президент Польщі Дуда
- ↑ Польща підтримує прямий шлях членства України в ЄС – Дуда
- ↑ Дуда підписав «антибандерівський закон»
- ↑ Анджей Дуда підписав «антибандерівський закон»
- ↑ Президент Польщі у своєму листі звинуватив українців у причетності до трагедії у Гуті-Пеняцькій
- ↑ Чобіт Д. Трагедія Гути Пеняцької. Причини, перебіг, наслідки // Культура і життя. — 2018. — № 17 (27 квітня). — С. 7. — (Акцент).
- ↑ Дуда зманіпулював кількістю жертв Волинської трагедії, — В'ятрович // Вголос. — 2018. — 9 липня.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 391/2021 «Про нагородження А.Дуди орденом князя Ярослава Мудрого»
- ↑ Президент Польщі пожертвує свої органи у разі смерті. ukranews.com. Українські новини. 23 січня 2016.
Посилання
- Народились 16 травня
- Народились 1972
- Викладачі Ягеллонського університету
- Випускники Ягеллонського університету
- Члени партії «Право і справедливість»
- Кавалери золотого Олімпійського ордену
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня
- Кавалери ланцюга ордена Зірки Румунії
- Кавалери ордена «Стара Планина»
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Кавалери ордена Білого Орла (Польща)
- Кавалери Великого Хреста Ордена Відродження Польщі
- Кавалери ордена Вітовта Великого з золотим ланцюгом
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Уродженці Кракова
- Випускники юридичного факультету Ягеллонського університету
- Науковці Ягеллонського університету
- Кандидати в президенти Польщі
- Польські правники
- Депутати Сейму Польщі
- Депутати Європарламенту від Польщі
- Доктори права
- Чинні керівники держав
- Польські антикомуністи