Касьянов Георгій Володимирович
| Касьянов Георгій Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 20 квітня 1961 (63 роки) Челябінськ, Російська РФСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | історик, педагог, викладач університету |
| Alma mater | Національний педагогічний університет ім. Драгоманова |
| Галузь | Історія України |
| Заклад | Інститут історії України НАН України НАН України Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Кульчицький Станіслав Владиславович |
 Висловлювання у Вікіцитатах Касьянов Георгій Володимирович у Вікісховищі | |
Георгій Володимирович Касьянов (нар. 20 квітня 1961, Челябінськ, РРФСР) — український історик, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України, професор кафедри історії Києво-Могилянської академії (2002—2011). Директор БФ «Інститут розвитку освіти». Президент Міжнародної асоціації гуманітаріїв (2014—2018).
Біографія
Батько — офіцер Радянської армії, мати — інженер. Закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. О. Горького (1983), аспірантуру Інституту історії України (1983—1986) Працював вчителем в школі (1982—1983), потім в Інституті історії АН УРСР, зараз Інстутут історії України НАН України (1986 — 2021). Керівник Лабораторії міжнародних досліджень пам'яті в Університеті Марії Кюрі-Склодовської, Люблін, Польща[джерело?].
Кандидат історичних наук (1986). Кандидатська дисертація: «Інженерно-технічні секції профспілок України в соціалістичному будівництві, 1926—1937 роки»[1].
Доктор історичних наук (1993). Докторська дисертація: «Інтелігенція Радянської України 1920-х — 1930-х років: Соціально-історичний аналіз»[2].
Стажувався в Гарварді (1995—1996) та Кембриджі (1996), Лондонському (1993) та Гельсінському університетах (1999), Університеті Монаша (Мельбурн, Австралія, 1999), Університет Хоккайдо (Саппоро, Японія, 2006)), Центрально-Європейському Університеті (Будапешт, Угорщина), Амстердамському університеті (2009), Колегіумі Імре Кертеса універсиету Йєни (2015), Викладав у Гельсінкському університеті (1998), Гарварді (2005)), Європейському гуманітарному університеті (Вільнюс, 2008—2010), Берлінському Вільному університеті (2009—2019), Базельскому університеті (2017), університеті Північної Кароліни, Чепел-Гілл, США, 2018), Центрі досліджень сучасної історії ім. Ляйбніца, Потсдам, Німеччина (2021)[джерело?].
Випускник програм ім. Фулбрайта (1995, 2018) і Кеннана (2003)
18 січня 2022 року брав участь у круглому столі Російського історичного товариства під головуванням Сергія Наришкіна, директора Служби зовнішньої розвідки РФ[3], що був присвячений питанням вивчення історії України та приурочений до 368-ї річниці Переяславської ради.[4][5]
Праці
- Сталінізм на Україні, 1920-ті — 30-ті (1991) У співавторстві с В. Даниленком, С. Кульчицьким
- «Українська інтелігенція 1920-30-х років: соціальний портрет та історична доля» (1992);
- «Українська інтелігенція на рубежі XIX—XX ст.: Соціально-політичний портрет» (1993);
- «Історія України: нове бачення» (1996) у співавт.
- «Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960—80-х років» (1995); друге видання — 2019.
- «Теорії нації та націоналізму» (1999);
- «До питання по ідеологію ОУН» (2003);
- «Украина 1991—2007. Очерки новейшей истории [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]» (2008);
- «Laboratory of Transnational History Ukraine and Recent Ukrainian Historiography» (2009), у співавторстві з Philipp Ther;
- «Danse macabre: голод 1932—1933 років у політиці, масовій свідомості та історіографії (1980-ті — початок 2000-х) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]» (2010), друге видання: Розрита могила: голод 1932—1933 років у політиці, пам'яті, та історії (1980-ті — 2000-ні). Харків, Фоліо, 2019.
- «Украина — Россия: как пишется история. Диалоги, лекции, статьи» (2011), у співавторстві з О. Міллером
- Світоглядна революція // УГО. вип.2 (1999)
- Past Continuous: історична політика 1980-х — 2000-х: Україна та сусіди (2018)
- From 'the Ukraine' to Ukraine. A Contemporary History, 1991—2021 (2021), у співавторстві з M. Rojanski, M. Minakov et al.
Співавтор низки колективних праць з історії України.
Цитати
|
Якщо говорити про історію як про науку, як про наукову дисципліну… Можна погодитися, що вона наближається до літератури. Хоча б тому що історія — це те, що написано. Історія — це не те, що було, а те, що написано про те, що було.[6] | 
|
|
|
Мене не турбує «засилля лже- і псевдоісторії в Україні», тому що професійна історіографія розвивається за своїми канонами, а всі ці псевдоісторії — при всьому при тому, що вони популярні і впливають на умонастрої людей — не небезпечні. Вони виконують свою компенсаторну функцію. З приводу всяких «параісторій» я б особливо не турбувався. Що тут зробиш? Вони є, вони будуть.[6] |
|
Примітки
- ↑ Касьянов, Георгий Владимирович. Инженерно-технические секции профсоюзов Украины в социалистическом строительстве, 1926—1937 годы: диссертация … кандидата исторических наук : 07.00.02. — Киев, 1986. — 239 с.
- ↑ Інтелігенція Радянської України 1920-х — 1930-х років: Соціально-історичний аналіз
- ↑ Директор Службы внешней разведки Российской Федерации. Служба внешней разведки РФ. Архів оригіналу за 24 квітня 2022.
- ↑ В РИО прошёл круглый стол, посвящённый вопросам изучения истории Украины. Российское историческое общество. Архів оригіналу за 31 січня 2022.
- ↑ Онлайн трансляция круглого стола, посвящённого основным тенденциям в истории Украины. Youtube-канал Російського історичного товариства.
- ↑ а б - Г.Касьянов. «Не я вибрав історію України, а вона вибрала мене». - Полит.ру, 18.02.2014,
Джерела
- С. В. Кульчицький. Касьянов Георгій Володимирович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 130. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- С. В. Кульчицький. Касьянов Георгій Володимирович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання
- Профіль Георгія Касьянова [Архівовано 26 березня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Інституту історії України НАН України
- Теорії нації та націоналізму [Архівовано 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
- До питання про ідеологію ОУН [Архівовано 26 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Национализация истории в Украине. Лекция Георгия Касьянова [Архівовано 21 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Георгий Касьянов. Украина-1990: «бои за историю» [Архівовано 26 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Георгий Касьянов: Эпоха национализма длится уже 200 лет [Архівовано 31 грудня 2007 у Wayback Machine.]
|
