Альтернативна історія (фантастика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:41, 30 червня 2022, створена Віщун (обговорення | внесок) (доповнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Альтернативна історія — жанр фантастики, присвячений зображенню реальності, яка могла б бути, якби історія, в один зі своїх переломних моментів (точок біфуркації або точок розвилки) пішла іншим шляхом.

Особливості жанру

Згідно з українською дослідницею Ольгою Поліщук, до створення альтернативно-історичних творів спонукають:

  • Глибоке розчарування в навколишньому світі, за якого обраний історичний шлях розглядається як не єдино можливий, а значить існували й інші шляхи вибору, з певних причин нереалізовані.
  • Прагнення виправити події, що, на погляд авторів, були історичною помилкою чи несправедливістю.
  • Прагнення позбутися комплексу меншовартості своєї нації. Цей мотив притаманний письменникам тих країн, які тривалий час перебували під гнітом інших. У їхніх творах, як правило, пригноблена країна розвивається за докорінно іншим сценарієм[1].

Піджанри і споріднені жанри

  • Псевдоальтернативна історія - в якій відхилення від відомого перебігу подій виникло через втручання сторонніх осіб або магії (а не закономірного розвитку суспільства чи випадковості);
  • криптоісторія - описує приховані або неявні розвилки історії, що призвели до сучасного історичного розвитку, або події, які лишилися невідомими;
  • перспективна історія - можливий сценарій історичного розвитку майбутнього за тієї умови, що розвилка відбувається в сучасності;
  • історична фантастика (історичне фентезі) - сценарії розвитку паралельних світів та інших планет;
  • альтернативна еволюція - можливий сценарій біологічного розвитку нашої чи іншої планети;
  • постапокаліптика - опис цивілізації після катаклізму;
  • ретропанк - альтернативний розвиток людства, зумовлений перевагою певної технології в минулому, як-от стімпанк[2][3].
  • метаісторія - твори, в яких реалізуються декілька альтерантивних перебігів подій[4].

Альтернативна історія в українській фантастиці

Василь Кожелянко в романі «Дефіляда в Москві» (2000) описує інакший перебіг Другої світової війни, де Україна виборює незалежність і після спільної перемоги з Німеччиною над Росією, планує продовжити боротьбу вже проти Гітлера[5].

Сатирична антиутопія Олександра Ірванеця «Рівне/Ровно (Стіна)» (2006) описує місто Рівне, яке розділила схожа на Берлінську Стіна. Події його ж книги «Харків 1938» (2017) відбуваються в світі, де Україна не стала частиною СРСР, а існує як Українська Робітничо-Селянська Республіка[5].

Петро Яценко в романі «Нечуй. Немов. Небач: кінороман» (2017) зосереджується на альтерантивній біографії Івана Нечуя-Левицького, що живе в світі розвинених механічних технологій[5].

До альтернативної історії належать також фільм «Безславні кріпаки» (2020) - альтерантивна біографія Тараса Шевченка, що зустрівся з японським самураєм, і комікс «Воля» (2017-), в якому УНР протистоїть більшовицькій Росії в світі містики та фантастичних технологій[5].

Див. також

Примітки

  1. Поліщук, О. (2016). Альтернативна історія у новітньому літературному процесі: дис. Старобільськ. с. 22—24.
  2. Слон, що кукурікає: як розібратися у жанрах фантастики. Читомо (укр.). 6 квітня 2018. Процитовано 30 червня 2022.
  3. Альтернативна історія у сучасній українській фантастиці: реалії видавничого ринку та перспективи розвитку жанру. Київський університет імені Бориса Грінченка. 2018. с. 10—12.
  4. Аністратенко, Антоніна (2020). Альтерантивна історія як метажанр української та зарубіжної прози: компаративна генологія та поетика. Інститут літератури імені Тараса Григоровича Шевченка. с. 57.
  5. а б в г А все могло бути інакше: Альтернативна історія України у 5-ти книжках. chytomo.com (укр.). 21 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.

Посилання