Ліга Вільних Націй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 2 вересня 2022, заснована на цій версії.

Ліга Вільних Націй (рос. Лига Свободных Наций) — суспільно-політична платформа, що об'єднує національні та регіоналістські рухи з метою виходу зі складу РФ та створення нових держав.

Станом на вересень 2022 року до Ліги входять представники башкирського, бурятського, інгерманландського, козачого, калмицького, татарського та ерзянського національних рухів.

Формування

Про створення руху було оголошено башкирським політиком Русланом Габбасовим 20 травня 2022 р. під час ІІ Антивоєнної конференції у Вільнюсі. Виступ Габбасова викликав емоційну реакцію одного з лідерів Російського Комітету Дії Гаррі Каспарова[1]. Того ж дня від імені співзасновник Ліги було поширено короткий ідеологічний маніфест, у якому проголошувався принцип «презумпції суб'єктності» та заявлялось про те, що всі суб'єкти РФ вправі самостійно вирішувати свою долю[2].

Ініціатива виникла майже одночансо із проведенням у Варшаві Форуму вільних народів Росії, у зв'язку з чим у ЗМІ, особливо в російських, нерідко пов'язують зазначений Форум із Лігою[3].

Ідеологія

Позиціонує себе як антиколоніальний рух, що сповідує такі світоглядні принципи:

1. Російська Федерація — це імперія, що силою утримує свої колонії в підневільному стані. Звільнення шляхом «проведення референдуму» неможливе — як неможливий референдум «про дотримання прав людини» в умовах державного терору.

2. Народи РФ повинні отримати можливість скористатися своїм правом на самовизначення. Подальше створення федеративних чи конфедеративних спілок можливе лише на добровільній основі без диктату колишнього федерального центру.

3. Усі суб'єкти РФ вправі самостійно визначати свою подальшу долю.

4. Оголошуємо принцип «презумпції суб'єктності». Відповідно, з крахом чинного політичного режиму в Російській Федерації, регіони не потребують апелювання до будь-кого для наділення їх суверенітетом. Всі регіони за визначенням набувають повного суверенітету і повної незалежності від Москви і вже тоді, як вільні території, вирішують своє майбутнє: чи бажають зберегти самостійність, об'єднатися з іншими регіонами та республіками, або ж створити конфедерацію держав[4].

Учасники

Точне число учасників не розголошується, однак з відкритих джерел відомо, що всі публічні лідери Ліги — політичні емігранти:

Башкири — Руслан Габбасов (Литва)[5].

Буряти — Доржо Дугаров (Фінляндія), Раджана Дугар-ДеПонте (США)[6].

Ерзяни — Сиресь Боляєнь, Віталій Ромашкін[5][7].

Калмики — Арсланг Санджиєв, Батир Боромангнаєв, Володимир Довданов, Еренцен Доляєв, Альберт Шарапов, Даавр Доржин[4].

Козаки — Вячеслав Дьомін (США)[8].

Татари — Рафіс Кашапов, Фаріт Закієв, Іршат Хабі[7][5].

Інгерманлнадці (регіоналістський рух) — Майк Інгрем[9].

Діяльність

Примітки

  1. ↑ "Хорошие русские" и "свободные нации": куда движутся зарубежные российская оппозиция и национальные движения. RFE/RL (рос.). Процитовано 2 вересня 2022.
  2. ↑ Башкиры вошли в состав новосозданной Лиги свободных наций. RFE/RL (рос.). Процитовано 2 вересня 2022.
  3. ↑ Инсанова, Алина. «Порабощённые народы» против Российской Федерации. Fondsk (російською) .
  4. ↑ а б Лига Свободных Наций. freenationsleague.org. Процитовано 2 вересня 2022.
  5. ↑ а б в Российская Федерация: такой ли уж братский “союз вековой”?. ГОЛОС АМЕРИКИ (рос.). Процитовано 2 вересня 2022.
  6. ↑ "Война – это все, что Москва способна предложить". Активисты из Бурятии попросили Байдена помочь отделиться от России. Настоящее Время (рос.). Процитовано 2 вересня 2022.
  7. ↑ а б Активисты национальных движений народов РФ просят США поддержать их. Радио Свобода (рос.). Процитовано 2 вересня 2022.
  8. ↑ Представители народов России заговорили о независимости. RFE/RL (рос.). Процитовано 2 вересня 2022.
  9. ↑ Activatica. Activatica (рос.). Процитовано 2 вересня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліга_Вільних_Націй&oldid=36996271