Нещадименко Іван Петрович

Іван Петрович Нещадименко
Народився	3 вересня 1885(1885-09-03) Сердегівка
Помер	17 квітня 1967(1967-04-17) (81 рік) Смоленськ
Поховання	Смоленськ
Країна	Російська імперія,  СРСР
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Університет Святого Володимира
Галузь	патофізіологія
Заклад	Смоленський медінститут
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Батько	Петро Леонтійович Нещадим
Мати	Варвара Федорівна
Нагороди	Орден Святої Анни 3 ступеня з мечами та бантом

Іван Петрович Нещадименко (3 вересня 1885, Сердегівка — 17 квітня 1967) Смоленськ) — український радянський патофізіолог, доктор медичних наук, професор.

Життєпис

Родина

Народився 3 вересня 1885 року в селі Сердегівці в сім'ї православного селянина. Похрещений у місцевій Різдво-Богородицькій церкві 9 вересня 1885 року. Хрещеними батьками були селянин цього ж села Кузьма Павлович Ягодинський та Марія Федорівна, дружина солдата Стефана Корінюка.

Батько — Петро Леонтійович Нещадим.

Мати — Варвара Федорівна.

Брат — Марко (2 січня 1869, Сердегівка — 1 жовтня 1942, Київ) — український радянський мікробіолог та епідеміолог, доктор медицини (з 1910 року), професор, член-кореспондент ВУАН по відділу мікробіології (з 1929 року).

Брат — Іван (нар.? — пом.30 січня 1880, Сердегівка), помер однорічним малятком.

Сестра — Анастасія (нар.4 січня 1881, Сердегівка — пом.1 січня 1882, Сердегівка).

Сестра — Євдокія (нар.1 березня 1883, Сердегівка — пом.13 січня 1886, Сердегівка).

Сестра — Харитина (нар.5 жовтня 1887, Сердегівка — пом.25 квітня 1926, Київ) — українська радянська актриса.

Навчання

Навчався в Златопільській чоловічій гімназії та склав іспити зрілості(випуск 1906 року, атестат № 630). У 1912 році закінчив медичний факультет Університету святого Володимира.

Перша світова війна

З початком Першої світової війни мобілізується із запасу як молодший лікар до 17-го піхотного Архангелогородського Великого Князя Володимира Олександровича полку. Станом на 20 березня 1915 року перебуває в резерві чинів Київського військово-окружного санітарного управління.

Трудова діяльність

Після захоплення Української Народної Республіки російськими більшовиками – 1920 року розпочинає педагогічну діяльність на кафедрі патофізіології Київського медінституту, Київського медінституту, де пропрацював до 1930 року. У грудні 1932 року очолив кафедру патофізіології Смоленського медінституту. У 1938 році захистив докторську дисертацію. З початком Великої Вітчизняної війни був евакуйований в тил і аж до 1944 року керував кафедрою патофізіології Іжевського медінституту.

Після звільнення Смоленщини знову очолив кафедру в Смоленськом медінституті. З 1945 по 1949 рік працював за сумісництвом заступником директора інституту з наукової та навчальної роботи.

Нагороди

• Орден Святої Анни 3 ступеня з мечами та бантом (20 березня 1915 року затверджене нагородження командувача – арміями за відзнаки в битвах з ворогом).

Наукова діяльність

Основною темою його досліджень було вивчення морфофункціональних властивостей крові при різних впливах, інфекційних захворюваннях, гельмінтозах, дії солей важких металів, проблеми довголіття.

Автор 59 наукових праць, серед них:

• Вітаміни та здоров'я. 1948 [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Глистові захворювання та боротьба з ними. 1950 [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

• Нещадименко Иван Петрович//Смоленский Некрополь [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Чорноіван О. Златопільська чоловіча гімназія у Першій світовій: краєзнавча пам'ятка. — Львів : ТзОВ «Галицька видавнича спілка», 2018. — 302 с. — ISBN 978-617-7363-70-4.

Див. також

• Златопільська чоловіча гімназія