Плезіозаври

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плезіозаври
Час існування: середній тріаспізня крейда
Художня реконструкція плезіозавра.
Художня реконструкція плезіозавра.
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Надряд: Завроптеригії (Sauropterygia)
Ряд: Плезіозаври (Plesiosauria)
de Blainville, 1835
Підряди

Плезіозавроїди (Plesiosauroidea)
Пліозавроїди (Pliosauroidea)

Посилання
Вікісховище: Plesiosauria
EOL: 46559660
Fossilworks: 246043

Плезіозаври (Plesiosauria) — ряд мезозойських морських плазунів великих розмірів (до 20 м в довжину) з кінцівками, перетвореними в ласти, та довгою шиєю. Плезіозаври жили на Землі протягом усього юрського періоду і крейдового періоду (близько 205-65 мільйонів років тому). Вони мали невелику голову на довгій шиї і коротке, обтічне й могутнє тіло.

Історія відкриття

Вперше плезіозаври були описані двома палеонтологами-аматорами в музеї міста Бристоль. Учені спочатку уважно досліджували останки іхтіозаврів і, ґрунтуючись на декількох істотних відмінностях у будові скелетів, дійшли висновку, що мають справу з видом, який належить до іншої систематичної групи. Їхня здогадка підтвердилася в 1814 році, коли 15-річна Мері Еннінг (яка пізніше стала відомим палеонтологом) виявила перший повний набір кісток скелету плезіозавра, що у наші дні зберігається в колекції Лондонського музею історії природознавства.

Спосіб життя

Під час плавання хвіст плезіозавра залишався нерухомим, тварина пересувалася за допомогою чотирьох могутніх ласт, подібно до сучасних морських левів і пінгвінів. Плезіозавр використовував задню пару ласт як стерно і своєрідне гальмо. Для руху вперед він користувався тільки передніми ластами. На сушу плезіозавр виходив, щоб відкласти яйця. По суші ящір пересувався повзком. У плезіозавра були маленькі легені, тому тварина не могла дихати під водою і час від часу вона піднімалась на поверхню, щоб вдихнути повітря. Різні види плезіозаврів відрізнялися між собою розмірами тулуба, довжиною шиї, величиною голови і ластів.

Література

  • Словарь по геологии нефти, издание 2-е, под ред. М.Ф.Мирченка, Ленинград: Гостоптехиздат, 1958 г.