Подставка Євгеній Іванович
Євгеній Подставка Подставка Євгеній Іванович | |
---|---|
Майстер-сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 5 березня 1984 с. Полошки Глухівського району (нині — Шосткинського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 9 березня 2022 (38 років) с. Лукашівка, Чернігівський район, Чернігівська область, Україна (загинув у ході російського вторгнення в Україну) |
Військова служба | |
Роки служби | 2021—2022 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна / Бої за Чернігів |
Нагороди та відзнаки | |
Євгеній Іванович Подставка (нар. 5 березня 1984, с. Полошки Глухівського району (нині — Шосткинського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР — пом.. 9 березня 2022, с. Лукашівка, Чернігівський район, Чернігівська область) — український військовий, майстер-сержант 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних Сил України, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року.
Народився 5 березня 1984 року в с. Полошки на Глухівщині в родині Івана Пилиповича та Віри Федорівни. Його сестри Оксана й Олена — працюють вчителями в Полошківському НВК Глухівської міської ради. Євгеній - закінчив дев'ять класів загальноосвітньої школи I—III ступенів у рідному селі. Потім навчався у Глухівському агротехнічному коледжі. Проходив строкову військову службу у ЗС України, а потім — у Сумському прикордонному загоні ДПСУ. Спочатку проходив службу в Конотопі, а після одруження, був переведений до прикордонного відділення «Сопич». Разом зі своєю родиною мешкав в м. Глухові на Сумщині. Мав військову професію кінолога[1].
З початком бойових дій на сході України неодноразово брав участь в АТО/ООС. У 2021 році уклав контракт із ЗС України, службу проходив у складі 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
З початком російське вторгнення в Україну, разом з співслужбовцями, мужньо і відважно стримував ненависних рашистів на своїй рідній землі.
Загинув 9 березня 2022 році під час виконання бойового завдання на Чернігівщині в селі Лукашівці. Ціною власного життя прикрив відхід побратимів[2][3][1].
10 квітня 2022 року, майстра-сержанта Євгена Подставку провели в останню путь в м. Глухові. Того ж дня, був похований у рідному селі[4][5].
Керівник Сумської військової адміністрації Дмитро Живицький 18 листопада 2022 року вручив державні нагороди дружині Наталія Подставці, а також мамі та дружині загиблого воїна Віталія Дорошенка[6].
З дружиною Наталією (нар.. 1985) познайомився у жовтні 2007 року на святі в рідних Полошках, одружилися 23 лютого 2008 року. У загиблого, окрім дружини, також залишилися донька Марина (нар.. 2009) та син Єгор (нар.. 2016)[4][1].
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
- відзнака Президента України «За участь в АТО» (2014).
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2022) |
- ↑ а б в Тищенко Катерина. До останнього подиху на вогневому рубежі… Глухівщина. 2022. № 11 (2757). 5 травня. С. 1.
- ↑ Скакун, Сергей (9 квітня 2022). Завтра у Глухові попрощаються із захисником, який загинув під Черніговом. Данкор онлайн (укр.). Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ Ціною власних життів… Герої, яких втратила Глухівщина. Неделя. — 2022. — № 19 (1195). — 5 травня. — С. 1,2
- ↑ а б У Глухові попрощалися із загиблим на Чернігівщині захисником України. Глухів.info (укр.). 10 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Білоус, Світлана (11 квітня 2022). В останню путь провели двох захисників Чернігівщини (Фото). ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 2 квітня 2023.
- ↑ Родинам полеглих воїнів з Глухівщини вручили ордени «За мужність». Глухів.info (укр.). 18 листопада 2022. Процитовано 25 грудня 2022.
- Указ Президента України від 23 травня 2022 року № 360/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |