Сирський Олександр Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:34, 23 травня 2023, створена 109.86.73.237 (обговорення) (Хибна інформація, генерал лише народився в на території Росія, а за походженням він українець про що навіть свідчить його прізвище.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 травня 2023, заснована на цій версії.
Олександр Станіславович Сирський
 Генерал-полковник
Загальна інформація
Народження26 липня 1965(1965-07-26) (59 років)
с. Новинки, Владимирська область, РСФСР
Alma MaterМосковське вище військове командне училище
Національна академія оборони України
Псевдо"Барс"
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
ФормуванняГШ ЗСУ
Війни / битви

Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (2022)

Командування
2019 Сухопутні війська, командувач
2019 Об'єднаний оперативний штаб, командувач
Нагороди та відзнаки
Герой України
Хрест бойових заслуг
Хрест бойових заслуг
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Слава і честь»
Нагрудний знак «Слава і честь»
Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»
Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
CMNS: Сирський Олександр Станіславович у Вікісховищі

Олександр Станіславович Сирський (нар. 26 липня 1965, с. Новинки, Владимирська область, РСФСР, СРСР) — український військовик, генерал-полковник, командувач Сухопутних військ Збройних сил України (з 2019); командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця»[1]. Командувач ООС (2019). Герой України (2022).

Життєпис

Народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Володимирської області (РСФСР)[2].

У 1986 році закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. У 1996 році закінчив з відзнакою Академію ЗСУ (оперативно-тактичний рівень), у 2005 році — Національну академію оборони України (оперативно-­стратегічний рівень) із золотою медаллю[2].

Командував 72-ю механізованою бригадою. Дослужився до звання генерал-майора. Станом на 2013 рік був першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ, був долучений до тодішніх процесів співпраці з НАТО. У листопаді 2013 року Сирський від імені Міністерства оборони у штаб-квартирі НАТО альянсу обговорював зміни в українській армії відповідно до стандартів НАТО.[3]

Російсько-українська війна

З початком бойових дій на Сході України був начальником штабу АТО.[4]

Сирський сформувас групу «Барс»
Група «Барс» прикривала вихід ЗСУ з Дебальцевого

Зокрема, був одним з головних командирів сил АТО під час боїв за Дебальцеве взимку 2015 року, разом з начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком виїжджали до самого міста. Був причетний до керування боями у Вуглегірську, селі Рідкодуб та невдалої спроби відбити Логвинове. Він же координував вихід українських військових з Дебальцева.[5] Під його управлінням здійснювалися підриви можливих шляхів переходу через річку Карапульку. Однак керівник сектора, за словами генерала, не дав провести всі підриви, через що переправи були захоплені супротивником. Саме сформована Сирським група «Барс» прикривала вихід ЗСУ з Дебальцевого.[3]

За бої на Дебальцевському плацдармі Олександр Сирський нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня й згодом отримав звання генерал-лейтенанта.

2016 року він очолював Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, який координує оперативні дії різних українських силовиків на Донбасі. А у 2017 році був командиром всієї Антитерористичної операції на Сході України, яку згодом замінила Операція об'єднаних сил.

З 6 травня до 5 серпня 2019 року — командувач Об'єднаного оперативного штабу ЗС України[6][7], на цій посаді його замінив Володимир Кравченко[8].

З 5 серпня 2019 року — командувач Сухопутних військ Збройних сил України.[9] Представлений особовому складу начальником Генерального штабу 19 серпня, у штабі командування Сухопутних військ.[10]

З 23 серпня 2020 року — генерал-полковник. З початком російського вторгнення в Україну — командувач військ, що обороняють Київ[11]. За успішну оборону Києва був нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня. У вересні 2022 року був одним із командуючих контрнаступом ЗСУ на Харківщині.

Військові звання

Нагороди, відзнаки

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (5 квітня 2022) — за особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України[16]
  • Хрест бойових заслуг (27 липня 2022) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі[17]
  • Орден Богдана Хмельницького I ст. (11 грудня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[18]
  • Орден Богдана Хмельницького II ст. (18 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[19]
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (14 березня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[20]
  • У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[21].

Сім'я

Дружина — Тамара Іванівна Харченко. Сини Антон та Олександр[3].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Хочу, щоб зараз у наших людей була передбачуваність і відчуття, що Україна рухається до своїх цілей – звернення Президента Володимира Зеленського. 19 лютого 2023.
  2. ↑ а б Сирський Олександр Станіславович - Почесні імена України - еліта держави (Українська) .
  3. ↑ а б в 10 фактів із життя Олександра Сирського. Хто такий новий командувач ООС. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  4. ↑ Порошенко призначив Олександра Сирського новим командувачем ООС: що про нього відомо. https://24tv.ua/. 24 канал. 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  5. ↑ В'ячеслав Шрамович (6 травня 2019). Новий командир на Донбасі: що відомо про генерала Сирського. https://www.bbc.com/. BBC. Процитовано 6 травня 2019.
  6. ↑ Указ Президента України №-194/2019 від 6.5.2019
  7. ↑ Порошенко призначив новим командувачем ООС Олександра Сирського. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  8. ↑ Президент Зеленський змінив командувача ООС, замість Сирського ним став Кравченко. 24 Канал. Процитовано 5 серпня 2019.
  9. ↑ Указ Президента України від 5 серпня 2019 року № 578/2019 «Про призначення О.Сирського командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України»
  10. ↑ Повідомлення пресслужби СВ ЗСУ 19 серпня 2019 р. 12 грудня 2020 року за наказом генерала Сирського на території Командування Сухопутних військ у м. Києві було споруджено пам'ятну стелу на якій було зображено Володимира Зеленського у вигляді танкіста, а самого Сирського у вигляді вертольотника. Після обурення суспільства та ЗМІ такими діями Сирський вимушений був дати команду виправити обличчя на інші.
  11. ↑ Командувач оборони Києва генерал Сирський оглянув війська (Українська) . 17.03.2022.
  12. ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2009 року № 645/2009 «Про присвоєння військових звань»
  13. ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2016 року № 541/2016 «Про присвоєння військових звань»
  14. ↑ Новий керівник ООС Олександр Сирський: що про нього відомо. https://prm.ua/. Прямий. 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  15. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2020 року № 346/2020 «Про присвоєння військових звань»
  16. ↑ Указ Президента України від 5 квітня 2022 року № 213/2022 «Про присвоєння О.Сирському звання Герой України»
  17. ↑ Указ Президента України від 27 липня 2022 року № 533/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України “Хрест бойових заслуг”»
  18. ↑ Указ Президента України від 11 грудня 2022 року № 861/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  19. ↑ Указ Президента України від 18 березня 2022 року № 145/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  20. ↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  21. ↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.

Посилання

Військові посади
Попередник:
Сергій Наєв 		Командувач
Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ
6 травня 2019 — 5 серпня 2019 		Наступник:
Володимир Кравченко

Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014) Шаблон:Герої України

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сирський_Олександр_Станіславович&oldid=39547346