Шок і трепет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шок і трепет (англ. Shock and awe) — військова доктрина, в основі якої лежить застосування непереборної, домінуючої сили і вогневої міці на початковому етапі конфлікту для швидкого досягнення перваги над супротивником.[1]

Концепція була сформульована американськими стратегічними аналітиками Харланом К. Уллманом і Джеймсом П. Уейдом у 1996 році для Пентагону. Була застосована під час кампанії в Іраку в 2003 році. На брифінгу в Катарі в березні 2003 року американський генерал Томмі Френкс сказав:[1]

Це буде кампанія, не схожа на будь-яку іншу в історії. Кампанія, що характеризується шоком, несподіванкою, гнучкістю, але з використанням високоточних боєприпасів у небачених раніше масштабах і застосуванням переважаючої сили.
— Генерал армії США Томмі Френкс. Катар, березень 2003

Примітки

  1. а б shock and awe. Oxford Reference (англ.). Процитовано 13 червня 2023.