Основні гірські породи

Основні гірські породи (рос. основные горные породы, англ. basic rocks; нім. basische Gesteine n pl, Basite m pl) – магматичні гірські породи, відносно бідні на кремнезем (до 55 %) і багаті на кальцій та магній. Головні породотвірні мінерали О.г.п.: основні плагіоклази (близько 50 %), моноклінні та ромбічні піроксени, магнетит, олівіни тощо. О.г.п. поділяють на інтрузивні та ефузивні. Поширені в осн. в літосфері Землі, Місяця, Венери, Марса. На Землі О.г.п. переважно по-ширені в океанічній земній корі, а на континентах базальти більш ніж в 5 раз перевищують за об’ємом всі ін. магматичні г.п. О.г.п. – похідні мантійних магм, склад яких є індикатором певного геодинамічного режиму: океанічні рифти – толеїтові базальти; гарячі точки – сублужні і лужні базальти; континентальні рифти – асоціація толеїтових і лужних базальтоїдів; острівні дуги і активні континентальні околиці – вапняковолужні базальти. З кожною серією О.г.п. пов’язані специфічні к.к. (руди міді, нікелю, платини, рідкісних елементів), а самі О.г.п. використовуються у буд. індустрії. На території України є на Донбасі, Закарпатті та в межах Українського щита.

Див. також

• магматичні гірські породи

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.