Хана Орлова

Хана Орлова
Народження	12 липня 1888(1888-07-12)[…] Царекостянтинівка, Царекостянтинівська волость, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	18 грудня 1968(1968-12-18)[…] (80 років)
	Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Країна	Франція  Ізраїль
Релігія	юдаїзм
Жанр	фігуративізм
Діяльність	скульпторка, колекціонерка мистецтва
Роки творчості	1913 — 1968
Брати, сестри	Цві Нішрі
Роботи в колекції	Художній інститут Чикаго, Nahum Gutman Museum of Artd, Музей Ізраїлю, Herzliya Museum of Contemporary Artd, Паризький міський музей сучасного мистецтва, Ateliers-musée Chana Orloffd, Музей витончених мистецтв Парижаd і Музей Бойманса - ван Бенінгена
Нагороди
Хана Орлова у Вікісховищі

Хана Орлова (фр. Chana Orloff; 12 липня 1888, Старокостянтинів — 18 грудня 1968, Тель-Авів) — французька скульпторка і графікеса українського походження. Представниця паризької школи. Одна з перших жінок-скульпторів, яка здобула світової слави. Кавалерка ордена Почесного Легіону (1925).

Біографія

Народилася 12 липня 1888 в Старокостянтинів Хмельницької області України, в єврейської сім'ї. Рідний брат — Цві Нішрі (1878—1973).

У 1905 році разом з сім'єю переїхала до Палестини. Деякий час жила в Яффі, заробляючи шиттям. Була членкинею робітничого руху Ха-Поель ха-Цаіру. Після п'яти років перебування в країні стала вчителькою крою та шиття в гімназії «Герцлія».

У 1910 році виїхала в Париж з метою вивчення моделювання одягу, але вступила до скульптурного класу Школи декоративних мистецтв («Російська академія» Марії Васильєвої). Вже з 1912 року самостійно зайнялася скульптурою і в 1913 році вперше виставила дві роботи в осінньому Паризькому салоні.

Була знайома з П. Пікассо, Ж. Кокто, Г. Аполлінером, приятелювала з А. Модільяні, в 1920 виконала його посмертну маску.

У 1916 році одружилася з Арі Юстманом, поетом родом з Варшави. Народила сина. Чоловік помер під час епідемії «іспанського грипу» в 1919 році.

У 1926 році Хана Орлова отримала французьке громадянство. До війни багато працювала і виставлялася. З приходом до Франції фашистів Орлова з сином виїхала до Швейцарії. Після закінчення війни вони повернулися в Париж, де за воєнні роки значна частина робіт Орлової була викрадена чи знищена.

Після створення держави Ізраїль Хана Орлова часто бувала там, виконавши багато скульптур і проводячи власні виставки. У 1961 році в музеях Ізраїлю відбулася ретроспективна виставка творів Орлової, створених нею за 50 років творчості.

Померла 18 грудня 1968 в Тель-Авіві, приїхавши до Ізраїлю для участі у виставці, присвяченій її ювілею.

Творчість

Творам Хани Орлової властива типова для художників паризької школи експресивність. У багатьох її роботах наявні риси кубізму.

Працювала в дереві. мармурі, бронзі, цементі. Улюбленим жанром був портрет — декоративний і, водночас, психологічно точний. Виконувала невеликі скульптури тварин і птахів.

У 1921 р. створила серію графічних портретів (41 рисунок) відомих представників мистецтва: Пабло Пакассо, Жоржа Брака, Анрі Матісса. Розпочинав серію портрет Олександра Архипенка.

Вибрані твори

Скульптури: «Пророк» (1911), «Торс» (1912), «Амазонки», «Вагітна» (обидва — 1913), «Портрет Ж. Ебютерн» (1915), «Портрет художника-єврея» (1919), «Дама з віялом» (1920), «Єва», «Жінка з гітарою», «Жінка, яка сидить», «Голова дитини», «Мій син» (усі — 1923), «Материнство» (1924, 1957), «Індик» (1925), «Атлет», «Дівчина з кошиком» (обидва — 1927), «Собака» (1936), «Альбатрос», «Павич» (обидва —1939); серія малюнків «Повернення» (1946); монумент «Поранена пташка» (1963)

Джерела

Сусак В. Хана Орлова // Сусак В. Українські мистці Парижа. 1900—1939. — Київ : Родовід, 2010. — С. 91—93 : фот.

Посилання

• Орлова Хана / С. І. Очеретянко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-76052
• Орлова Хана
• Chana Orloff (1888—1968) (англ.)