Піднебінно-ясенні приголосні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:48, 4 січня 2024, створена MonX94 (обговорення | внесок) (Cat-a-lot: Removing from Category:Приголосні звуки Перекатогеризація: наступні сторінки вже є в дочірніх категоріях за допомогою Cat-a-lot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місце творення піднебінно-ясенних фрикативів

Піднебі́нно-я́сенні при́голосні (англ. palato-alveolar consonants, palatoalveolar consonants) — у фонетиці група заясенних приголосних звуків, що мають однакове місце творення. Артикулюються передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння. Це шиплячі приголосні звуки, що мають слабшу палаталізацію порівняно з іншими заясенними приголосними[1]. Інші назви — твердопіднебі́нно-я́сенні при́голосні, пала́то-альвеоля́рні при́голосні.

Піднебінно-ясенні приголосні

[ред. | ред. код]

Близькими до цих звуків є такі заясенні приголосні[1]:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Wells (2014:98-9)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian. The Sounds of the World's Languages. — Oxford : Blackwell, 1996. — 217 с. — ISBN 0-631-19814-8.