Олена Гром
Олена Гром | |
---|---|
Народилася | Донецьк[1] |
Країна | Україна |
Місце проживання | Буча |
Діяльність | фотографка |
Знання мов | українська |
Сайт | alenagrom.com |
Олена Гром — українська фотографка. Переважною темою її робіт є наслідки російського вторгнення в Україну, переселенці, життя цивільних мешканців (зокрема, дітей) у безпосередній близькості до бойових дій, в окупації. Є лауреаткою українських і міжнародних конкурсів, її роботи демонструються на виставках у багатьох країнах світу.
Біографія і творчість
Олена Гром народилася у Донецьку. Там вийшла заміж, виховувала дітей та разом із чоловіком будувала дім. У Донецьку у 2014 році виходила на проукраїнські мітинги, у квітні виїхала з сім'єю з Донецька до Києва.[2].
Олена закінчила школу фотографії і за рік створила фотопроєкт «Гіпоксія. Аеропорт», який стосувався теми переселенців. У наступному проєкті «Середовище навчання»[3] зробила серію фото дітей, які мешкають на Донбасі, поблизу бойових дій (зокрема, у місті Мар'їнка). Тему життя людей на Донбасі Олена продовжила фотопроєктом «Утроба».[4] Ці фотографії були показані в багатьох країнах світу.
у 2017 році Олена разом із сім'єю переїхали до Бучі, звідки вимушені були переїхати до Ужгорода, через російський наступ 2022 року. Під час допомоги переселенцям разом з місцевими волонтерами творила новий фотопроєкт «Між кордонів», під час якого фотографувала на вокзалі людей, які бігли від війни.
Після деокупації Бучі Олена разом із родиною повернулися додому. Метою наступних робіт: «Різня у Бучі» та «Мистецтво жити в критичній зоні» було „задокументувати“ те, що відбувалось у цьому місті під час окупації. Олена була на ексгумаціях, у місцях тортур, в будинках, де жили російські солдати.[5] [6]
У 2023 фотопроєкт «Покоління», присвячений дітям війни з Харківської області, став одним з фіналістів конкурсу для фотографів-документалістів Української асоціації професіональних фотографів.[7] Серед героїв проєкту — діти з Харківщини, які пережили обстріли, окупацію, життя без світла і тепла, дехто втратив рідних. Своїми спогадами вони й діляться у проєкті.
За час повномасштабного вторгнення фотографиня зробила тисячі світлин про людей, воєнні злочини та події в Україні. Більшість з них були представлені на виставках в Америці та Європі. Також Олена створила короткометражний фільм під назвою «Урожай»[8].
Виставки і Нагороди
Є лауреаткою численних міжнародних конкурсів. Фіналістка LensCulture Portrait Awards UK, YICCA International Contest of Contemporary Art, Kaunas Photo Star Lithuania, Slovak Press Photo, The Tokyo International Foto Awards [9] [10].
Виставлялася в країнах Європи, в США, Японії, Колумбії.[11][12] [13]
Рік | Конкурс | Місце проведення | Номінація | Робота |
---|---|---|---|---|
2012 | V International Photo Contest «PhotoVintage» | Київ | 2 місце | |
2015 | «Моя найкраща фотографія 2015»[15] | Київ | 2 місце | «Літак» |
2016 | Photography Salon «Strom»[16] | Ружомберок | Срібло | «Beach» |
Grand Photo Salon 2016 Ukraine | Рівне | Короткий список | ||
93th Scottish International Salon of Photography[17] | Карлук | Короткий список | «Airplane», «Flight» | |
LivePressPhoto Ukraine[18] | Рівне | Бронза | «Літак» | |
Lion City International Salon[19] | Сінгапур | 2 місце | «Granny», «Georgian girl» | |
2017 | PhotOn International Festival of Photojournalism[20] | Мюнхен | Короткий список | «Beach» |
Kolga Tbilisi Photo[21] | Тбілісі | Короткий список | «Hypoxia» | |
10 NBPC Salon of photography[22] | Райгандж [en] | Короткий список | «Monastery» | |
2018 | PhotogrVphy Grant[23] | Короткий список | «Hypoxia» | |
International Photography Awards USA[24] | Почесна нагорода | |||
Slovak Press Photo[25] | Братислава | Фіналістка | «Womb» | |
LensCulture Portrait Awards[26] | Амстердам | Фіналістка | «Children of the War» | |
Kaunas Photo Star[27] | Каунас | Фіналістка | «Medium of Instruction» | |
International Photographer Of The Year[28] | Срібло | «Children of the war» | ||
Tokyo International Foto Awards[29] | Токіо | Срібло | «Womb» | |
YICCA International Contest of Contemporary Art[30] | Венеція | Фіналістка | «Womb» | |
2020 | COCA2020. Center on Contemporary Art[31] | Італія | Фіналістка | «Golden» |
Kolga Tbilisi Photo[32] | Тбілісі | Короткий список (категорія «Сonceptual») | «Womb» | |
2022 | Prix de la Photographie[33] | Париж | Золото (категорія «Портрет») | «Between borders» |
International Photography Awards[34] | 1 місце (категорія «Press, Contemporary issues») | «The art of living in the critical zone» | ||
Tokyo International Foto Awards[35][36] | Токіо | Золото (категорія «Political»); Срібло (категорія «Conflict»); Бронза (категорія «Children») | «Between Borders», «The Art of Living In The Critical Zone» | |
Gomma Photography Grant[37] | Фіналістка | «It's a Mad Mad World» | ||
London International Creative Competition[38] | Лондон | Фіналістка | «Medium of instruction» | |
2023 | LensCulture Portrait Awards[14] | Амстердам | Фіналістка | «The art of living in the critical zone» |
Photometria Awards[39] | Греція | 1 місце | «Herbarium» | |
World Photo Annual by reFocus Awards[40] | Бронза (категорія «Portrait») | «Stolen Spring» | ||
International women in photo award[41] | Париж | Фіналістка | «Stolen Spring» | |
Head On Portrait Awards 2023 | Сідней | Короткий список |
Примітки
- ↑ вебсайт — 1990.
- ↑ «Війна в об’єктиві»: Як фотографиня-переселенка розповідає світові про Україну. RFI. 13 червня 2023. Процитовано 7 лютого 2024.
- ↑ Засоби навчання Олени Гром. Untitled: Українська фотографія. 2 вересня 2021. Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ Утроба Олени Гром. Untitled: Українська фотографія. 2 листопада 2020. Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ The art of living in the critical zone. Жіття війни. Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ Ті, хто вижив: українці з Бучі та Ірпеня згадують жорстоку російську окупацію. Радіо Свобода. 28 липня 2022. Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ «Покоління»: фотографка Олена Гром висвітлює життя дітей у прифронтовій зоні на Харківщині. Mediaport. 21 грудня 2023. Процитовано 7 лютого 2024.
- ↑ Harvest на YouTube
- ↑ Олена Гром. UAPP. Процитовано 7 лютого 2024.
- ↑ Роботи українських фотографів відзначили на міжнародному фестивалі фотографії. Liga.NET. 4 липня 2023. Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ а б Олена Гром: персональний вебсайт. Процитовано 9 лютого 2024.
- ↑ Цикл робіт «Мистецтво жити у критичній зоні». Комітет з національної премії Україні імені Тараса Шевченка. Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ У Римі відкривається виставка «Contra Spem Spero. Історії з України». Photo days. Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ а б Alena Grom. Lens culture. Процитовано 9 лютого 2024.
- ↑ Буклет конкурсу «Моя найкраща фотографія 2015». Calameo. Процитовано 10 лютого 2024.
- ↑ Results. Foto Strom 2016. Процитовано 10 лютого 2024.
- ↑ Scottish Salon. Scottish Photographic Federation. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Результати. International Salon of reporter photography 2016. Процитовано 10 лютого 2024.
- ↑ Lion City International Salon 2016. Олена Гром: персональний вебсайт. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ PhotOn International Festival of Photojournalism. Олена Гром: персональний вебсайт. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Hypoxia. Kolga Tbilisi Photo. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Salon of Photography 2017 (PDF). North Bengal Photography Club. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Photojournalism - NOMINEE: Alena Grom. International Photography Grant. Процитовано 10 лютого 2024.
- ↑ Womb. International Photo Awards. Процитовано 10 лютого 2024.
- ↑ NOMINEES OF SLOVAK PRESS PHOTO 2018. SLOVAK PRESS PHOTO. Процитовано 10 лютого 2024.
- ↑ Alena Grom. LensCulture Portrait Awards. Процитовано 10 лютого 2024.
- ↑ KAUNAS PHOTO festival opens KAUNAS PHOTO STAR 2018 exhibition. Echo Gone Wrong. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Winners gallery. International Photographer Of The Year. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Womb. Tokyo Foto Awards. Процитовано 10 лютого 2024.
- ↑ SELECTED ARTISTS. YICCA International Contest of Contemporary Art. Процитовано 10 лютого 2024.
- ↑ Alena Grom. COCA Project. Процитовано 10 лютого 2024.
- ↑ Womb. Colga Tbilisi photo. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ 2022 Prix de la Photographie Winners. PX3. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ The art of living in the critical zone. International Photography Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ The Art of Living In The Critical Zone. Tokyo Foto Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Between Borders. Tokyo Foto Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ It's a mad mad world. Gomma Grant. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Medium of instruction. London International Creative Competition. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Олена Гром: персональний вебсайт. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Stolen Spring. reFocus Awards. Процитовано 11 лютого 2024.
- ↑ Alena Grom. International Women in Photo Association. Процитовано 11 лютого 2024.
Посилання
- Олена Гром: Персональний вебсайт.
- Alena Grom у соцмережі «Instagram»
- Alena Grom у соцмережі «Facebook»
Джерела
- «Моя Мар'їнка»: спогади української фотографки про місто, зруйноване російською армією. Радіо Свобода. 28 березня 2023. Процитовано 8 лютого 2024.
- Створила фотопроєкт про дітей з Донбасу. Олена Гром. СУСПІЛЬНЕ ЛЮДИ. Суспільне Новини. 30 серпня 2020. Процитовано 7 лютого 2024.
- Сіра зона і жертвопринесення. Митець. 23 червня 2020. Процитовано 9 лютого 2024.
- У війни не дитяче обличчя: Донбас Альони Гром, Bird in flight, 9 жовтня 2019, процитовано 8 лютого 2024
- When People Start/Stop Shooting: The Landscapes of War in Alena Grom’s Photography. Blok. 22 жовтня 2021. Процитовано 9 лютого 2024.
- House Key & The Stories It Tells. Edge of humanity. 30 грудня 2020. Процитовано 9 лютого 2024.
- Interview with Alena Grom, Truth hounds, процитовано 9 лютого 2024
- Alena Grom, International Women in Photo Association, процитовано 9 лютого 2024
- Alena Groms Fotografien vom Krieg, EIGENHEIM Weimar Berlin, 15 травня 2023, процитовано 9 лютого 2024