Свободний
місто Свободний | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Країна | ![]() | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Амурська область | ||||
Муніципальний район | Свободненський район | ||||
Код ЗКАТУ: | 10430000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 10730000001 | ||||
Основні дані | |||||
Статус міста | 1912 | ||||
Населення | 57 065 осіб (2013) | ||||
Площа | 225 км² | ||||
Поштові індекси | 676450 | ||||
Телефонний код | +7 41643 | ||||
Географічні координати: | 51°23′ пн. ш. 128°08′ сх. д. / 51.383° пн. ш. 128.133° сх. д.Координати: 51°23′ пн. ш. 128°08′ сх. д. / 51.383° пн. ш. 128.133° сх. д. | ||||
Вебсторінка | svobnews.amur.ru | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Свобо́дний (рос. Свободный, до 1917 — Алексєєвськ) — місто (з 1912) в Амурській області, Російська Федерація. Адміністративний центр Свободненського району. Місто розташоване за 167 км на північ від Благовещенська, на правому березі річки Зея.
Належить до поселень Зеленого Клину.
Історія
Місто було засноване в 1912 році, через будівництво Амурської залізниці (Транссибірська магістраль обхідний маршрут, який мав забезпечити залізничне сполучення Європейської частини Росії з Тихоокеанським узбережжям Росії, без перетину Північно-Східного Китаю). Місто спочатку називалося Алексіївськ на честь тодішнього принца Олексія.
У 1917-1922 — один з головних центрів українського національного руху на Амурщині. Після зречення царя Миколи II після Лютневої революції, місто було перейменовано у Свободний. У місті діяли українські політичні організації. З квітня 1917 в місті існувала Свободненська Українська Громада, у 1918-1922 — Свободненська Українська Окружна Рада, товариство «Просвіта», Спілка української молоді (1921), український споживчий кооператив «Хлібороб».
В 1919—1921 у місті діяла українська школа.
Під час лівого антиколчаківського повстання на Далекому Сході взимку 1920 року місто зайняв український повстанський загін під жовто-блакитним прапором, проте нова більшовицька влада також скоро розпочала репресії проти українських організацій[1][2].
У 1921 році у Свободному, який тоді входив до складу Далекосхідної республіки (ДСР), були зібрані корейські партизанські загони для їхнього об'єднання в одну частину та підпорядкування військам ДСР. Частина з цих загонів перейшла на територію Росії після корейських антияпонських повстань 1920 року в Кореї та Маньчжурії; інша частина складалася з місцевих корейців, які брали участь у партизанській війні проти Колчака. У Свободному були зосереджені загони корейських повстанців чисельністю у 4-6 тисяч. Навесні 1921 року більшість з них відмовилася підкорятися нав'язаній їм владі корейських комуністів та військових ДСР, натомість підтримавши Усекорейську національну раду. У червні 1921 року відбулися бої між корейцями та армією ДСР, які закінчилися перемогою останньої[3][4].
В період існування Далекосхідньоі Республіки в місті була створена українська учительська семінарія.
В епоху Сталіна, табір БАМлагу було побудовано у Свободному, з метою забезпечення примусової праці для будівництва БАМу. Табір став одним з найбільших у системі ГУЛАГ, з близько 190,300 засуджених на жовтень 1935. У таборі загинули тисячі політичних і духовних ув'язнених. Пізніше біля міста були розташовані Свободлаг та Амурлаг.
У другій половині XX століття біля міста була розміщена 27 Червонознаменна дивізія ракетних військ стратегічного призначення.
Військовий космодром «Свободний» почав діяти у 1996 році на базі 27 дивізії ракетних військ[5]. Його перший керівник стверджував в інтерв'ю, що під час спорудження космодрому ЦРУ намагалося переконати його у тому, що він спілкується з неземними цивілізаціями[5].
У 2007 році були прийняті рішення про розформування «Свободного» та будівництві на його базі цивільного космодрому «Восточний»[6]. Будівництво супроводжувалося корупційними скандалами, були виявлені крадіжки сотень мільйонів рублів[7]. У вересні 2015 року після доставки ракети, яка першою мала стартувати з космодрому, виявилося, що вона за габаритами не підходить до випробувального комплексу[8].
Місто є батьківщиною Леоніда Гайдая.
Населення міста
|
Згідно з переписом населення 1926 року, у Свободному мешкало 10 245 осіб, в тому числі українці — 16,6 %, росіяни — 74,8 %.
Відомі люди
- Гайдай Леонід Іович (1923–1993) — радянський кінорежисер, сценарист, актор українсько-російського походження.
- Замковий Андрій Вікторович (нар. 1987) — російський боксер, олімпійський медаліст.
- Левенець Анатолій Варфоломійович (1933—1999) — український театральний художник.
- Немогай Олександр Сергійович (1956—2016) — український колабораціоніст із Росією, воєначальник терористичної організації ДНР.
- Шудря Катерина Петрівна (нар. 1934) — мистецтвознавець, доктор філософських наук.
Галерея
-
Краєзнавчий музей
-
Залізничний вокзал
-
Меморіал Слави
Примітки
- ↑ Алексей Волынец. Дальневосточная Украина. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- ↑ М. Андрусяк. ДЕРЖАВНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНЦІВ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ В 1917—1920 рр. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2015.
- ↑ Пак Б. Д. «Корейцы в Советской России 1917 — конец 30-х годов», стр. 73 — 93. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- ↑ Евгений Паршин. Мятеж корейцев в Свободном. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.forbes.ru/tekhnologii/tekhnika-i-biznes/244635-zvezdnye-starty-zachem-rossiya-stroit-novyi-kosmdrom-na-dalnem[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література
- Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011
|
|
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |