Летиція (королева Іспанії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Krutyvuss (внесок, журнали) о 17:06 UTC (193489 хвилин тому).
Летиція, королева Іспанії
ісп. Letizia Ortiz
Летиція у 2022 році
Ім'я при народженніісп. Letizia Ortiz Rocasolano
ПсевдоЛетиція Ортіс Рокасолано
Народилася15 вересня 1972(1972-09-15)[1][2] (51 рік)
Ов'єдо, Астурія[d][3]
Країна Іспанія
Національністьсередземноморська раса
Місце проживанняОв'єдо
Рівас-Васіамадрид
Мадрид
Палац Сарсуела
Діяльністьжурналістка, телеведуча, аристократка, військова кореспондентка
Alma materFaculty of Information Sciences (Complutense University of Madrid)d (1995) і Instituto Ramiro de Maeztud (1990)
Знання мовіспанська
ЗакладRTVE, Grupo PRISAd, Агенція ЕФЕ, Vocentod, Prensa Ibéricad і Siglo 21 (Mexican newspaper)d
ЧленствоAcademy of Television and Audiovisual Arts and Sciences of Spaind (2018)[4] і Asociación de la Prensa de Madridd
Суспільний станшляхтич[d]
Титул принцеса
Астурійська
Посадаконсорт Іспаніїd
Конфесіякатоличка
РідІспанські Бурбони і королевська родина Іспанії
БатькоJesús José Ortiz Álvarezd[1]
МатиPaloma Rocasolano Rodríguezd[1]
РодичіMenchu Álvarez del Valled, Víctor Elíasd, José Luis Ortiz Velascod, Francisco Rocasolano Camachod, Enriqueta Rodríguez Figueredod, Carla Vigod, Felipe de Marichalar y Borbónd, Victoria de Marichalar y Borbónd, Juan Urdangarín y de Borbónd, Pablo Urdangarind, Miguel Urdangarín y de Borbónd, Irene Urdangarín y de Borbónd, Хуан Карлос I, Софія Грецька та Ганноверська, Інфанта Єлена, герцогиня де Луго, Інфанта Крістіна, герцогиня Пальма-де-Майоркська, Amanda і Erind
Брати, сестриТельма Ортіс Рокасоланоd і Еріка Ортіс Рокасоланоd
У шлюбі зФеліпе VI, король Іспанії
Діти (2)принцеса Леонор (2005)
інфанта Софія (2007)
Вага58 кг[5]
Зріст1,68 м
Волоссятемно-коричневеd
Очізелені
Автограф
Нагороди
IMDbID 1474562
Герб
Герб

Лет́иція Ортіс Рокасолано (ісп. Letizia; нар. 15 вересня 1972) — королева Іспанії (у шлюбі з Філіпом VI), журналістка, телеведуча та письменниця.

Летиція походила з родини середнього достатку. Вона працювала журналісткою на ABC і EFE, перш ніж стати ведучою новин на CNN+ і Televisión Española. У 1998 році вона вийшла заміж за Алонсо Герреро Переса, з яким розлучилася наступного року. У 2004 році Летиція вийшла заміж за Феліпа, тодішнього принца Астурійського як сина та спадкоємця короля Хуана Карлоса I. У пари є дві доньки Леонор і Софія. Як принцеса Астурійська, Летиція представляла свого тестя в Іспанії та за кордоном. Після зречення Хуана Карлоса в червні 2014 року Феліп став королем, зробивши Летицію королевою-консортом.

Як дружина правлячого монарха, Летиція не має власних конституційних функцій, бо це заборонено конституцією, якщо вона не бере на себе роль регентки.[6] У цьому сенсі королева виконує публічні зобов’язання, представляючи Корону, часто зі своїм чоловіком, але вона зосереджена на тому, щоб бути патронесою, президенткою або членом численних благодійних організацій та організацій, і вона є видимим обличчям міжнародного співробітництва Іспанії, часто подорожуючи. по всьому світу, наглядаючи за цим і просуваючи його.[7]

Родина

Летиція Ортіс Рокасолано народилася 15 вересня 1972 року в санаторії Міньор в Ов’єдо, Астурія[8], старша дочка Хесуса Хосе Ортіса Альвареса, журналіста, та його першої дружини Марії де ла Паломи Рокасолано Родрігес, дипломованої медсестри та представниці профспілки лікарні.[9] У неї є дві молодші сестри Тельма (нар. 1973) і Еріка (1975–2007). Еріка покінчила життя самогубством через навмисне передозування наркотиків, коли Летиція була вагітна другою дитиною.[10]

Батьки Ортіс розлучилися в 1999 році. 18 березня 2004 року її батько повторно одружився в Мадриді на колезі-журналістці Ані Тогорес.[11][12]

Дідусем і бабусею Ортіса по батьковій лінії були Хосе Луїс Ортіс Веласко (бл. 1923–2005), комерційний службовець в Оліветті;[13] та Марія дель Кармен «Менчу» Альварес дель Валле (1928–2021), радіомовниця в Астурії понад 40 років. Її дід по материнській лінії був Франсіско Хуліо Рокасолано Камачо (1918–2015), механік і водій таксі в Мадриді понад 20 років, який мав французьке та окситанське походження.[14][15][16] Бабуся Летиції по материнській лінії, Енрікета Родрігес Фігередо (1919–2008) була інсуларес (кріолло), білою філіппінкою[17][18], яка походила з Філіппін і народилася в сім’ї іспанців.[19]

Британські генеалоги надали докази того, що через родовід своєї матері Рокасолано Ортіс походить від Асторга Рокесулана (померла приблизно в 1564 р.), а її герб містить герб родини Рокасолано.[20] Звіти припускають – і залишаються недоведеними – що з боку її діда по батьківській лінії вона є нащадкою родини без титулу, яка походить від середньовічної знаті, яка служила констеблями Кастилії.[21]

Освіта і кар'єра

Ортіс відвідувала школу Ла Ґеста в Ов'єдо, перш ніж її сім'я переїхала в Рівас-Васіамадрід[22] поблизу Мадрида, де вона відвідувала середню школу Раміро де Маезту.[23] Вона отримала ступінь бакалавра журналістики в Мадридському університеті Комплутенсе, а також ступінь магістра аудіовізуальної журналістики в Інституті досліджень аудіовізуальної журналістики.[24]

Під час навчання Ортіс працювала в астурійській щоденній газеті La Nueva España, а пізніше в газеті ABC і національному інформаційному агентстві EFE.[25][26] Отримавши ступінь магістра, вона поїхала до Гвадалахари, Мексика, де працювала в газеті Siglo 21 і почала працювати над докторським дослідженням. Проте вона не завершила свою докторську дисертацію, оскільки повернулася до Іспанії.[27] Після повернення до Іспанії вона працювала в іспанській версії економічного каналу Bloomberg, а потім перейшла в новинну мережу CNN+.[26]

У 2000 році Ортіс перейшла на TVE, де почала працювати на каналі новин 24 години. У 2002 році вона була ведучою щотижневої програми новин Informe Semanal, а пізніше щоденної ранкової програми новин Telediario Matinal на TVE 1.[28][29] У серпні 2003 року, за кілька місяців до заручин із Феліпе, принцом Астурійським, Ортіс отримала підвищення до ведучої щоденної вечірньої програми новин TVE Telediario 2, найпопулярнішої програми новин в Іспанії.[30] У 2000 році вона репортажувала з Вашингтона, округ Колумбія, про президентські вибори. У вересні 2001 року вона вела пряму трансляцію з гіпоцентру після терактів 11 вересня в Нью-Йорку, а в 2003 році вона подала звіти з Іраку після війни.[31] У 2002 році вона надіслала кілька репортажів з Галісії на півночі Іспанії після екологічної катастрофи, коли затонув нафтовий танкер «Престиж».[32]

Перший шлюб

Принц і принцеса Астурійські на весіллі кронпринцеси Вікторії та Даніеля Вестлінга в 2010 році

Ортіс вийшла заміж за Алонсо Герреро Переса (народився в 1962 році), письменника та вчителя літератури середньої школи, 7 серпня 1998 року на простій цивільній церемонії в Альмендралехо, Бадахос, після 10 років залицяння.[33] Шлюб було розірвано розлученням у 1999 році[34].

Другий шлюб і діти

Докладніше: Весілля принца Феліпа та Летиції Ортіс

1 листопада 2003 року, на подив багатьох, королівський дім оголосив про заручини Ортіс із принцом Феліпе.[35] Після цього вона переїхала жити в крило палацу Сарсуела до дня свого весілля.[36] Принц Астурійський зробив їй пропозицію, подарувавши обручку з діамантом 16 багетів і оздобленням з білого золота. Вона відзначила цю подію, подарувавши йому запонки з білого золота та сапфірів і класичну книгу.[37]

Вінчання відбулося 22 травня 2004 року в соборі Альмудена в Мадриді.[38] Це було перше королівське весілля в цьому соборі. Минуло майже століття з того часу, як столиця святкувала королівське весілля, як батьки принца одружилися в Афінах, а його сестри, інфанта Єлена та інфанта Крістіна, вийшли заміж у Севільї та Барселоні відповідно. Весільну сукню Летиції розробив іспанський модельєр Мануель Пертегас, її весільні туфлі — Пура Лопес; а вуаль, подарунок Феліпа своїй нареченій, була зроблена з білого шовкового тюлю та вручну вишита деталями.[39] Оскільки попередній шлюб Летиції передбачав лише цивільну церемонію, католицька церква не вважає його канонічно дійсним і тому не вимагала анулювання, щоб продовжити католицький шлюб із принцом Астурійським.[40]

Летиція та Феліп мають двох доньок: Леонор, принцесу Астурійську, народжену 31 жовтня 2005 року;[41] та інфанта Софія, народжена 29 квітня 2007 року. Вони народилися в міжнародній лікарні Ruber у Мадриді.[42] Хрестини Леонор відбулися 14 січня 2006 року, Софії - 15 липня 2007 року.

Принцеса Астурійська (2004–2014)

Король Хуан Карлос і королева Софія з принцом і принцесою Астурійськими в Pascua Militar 2009 року.

Принцеса Летиція негайно приєдналася до виконання обов'язків свого чоловіка та багато подорожувала Іспанією, представляючи інтереси свого свекра. Вони також представляли Іспанію в інших країнах: разом із чоловіком вона відвідала Йорданію, Мексику, Перу, Угорщину, Домініканську Республіку, Панаму, США, Сербію, Бразилію, Уругвай, Швецію, Данію, Японію, Китай та Португалію. Вона також привітала міжнародних високопосадовців разом з іншими членами королівської сім’ї та відвідала зустрічі іноземних членів королівської сім’ї в Люксембурзі на срібну річницю весілля Великого Герцога Анрі та Великої Герцогині Марії Терези та в Нідерландах на 40-й день народження Віллема-Олександра, принца Оранського.[43]

Про сольну програму Летиції було оголошено в 2006 році, незабаром після оголошення про її другу вагітність. Летиція виступала в декількох аудиторіях, і її робота зосереджена на соціальних питаннях, таких як права дітей, рідкісні захворювання, культура та освіта. Наприкінці 2007 року її сольна програма почала зростати в кількості заходів, які вона виконувала сама, а програми Феліпе та Летиції стали більш чіткими та розділеними.[44]

У вересні 2010 року Іспанська асоціація проти раку (AECC) призначила її почесною президенткою Асоціації та її наукового фонду.[45]

Королева Іспанії

Королева Летиція та Україна

3 березня 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, в мережі поширилось фото королеви у вишиванці, яку вона одягла на знак підтримки України.[46]

28 квітня 2022 року у одній із поставок озброєння Україні для ведення бойових дій від Іспанії[47] в ящиках серед гранатометів були заховані кільця іспанської ковбаси. Як повідомив Антон Геращенко у своєму телеграм-каналі, в інструкціях до «посилок» також знаходились листи від Королеви Іспанії з словами: «Хочу перемоги. З любов'ю, Летиція».

Примітки

  1. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129530409 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ https://www.elconfidencialdigital.com/articulo/medios/reina-letizia-abandona-academia-television-indicacion-zarzuela/20190220212754122044.html
  5. ↑ https://okdiario.com/sociedad/todo-lo-que-no-sabias-reina-letizia-cuanto-mide-sin-tacones-o-cual-mayor-obsesion-10200655
  6. ↑ Tiburcio, Núria (11 лютого 2022). ¿Por qué la reina Letizia no puede asumir la agenda de Felipe VI, positivo en coronavirus?. vanitatis.elconfidencial.com (ісп.). Архів оригіналу за 24 August 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  7. ↑ Así ha aprendido la reina Letizia de sus errores en los viajes de Cooperación: un debut accidentado, un ciclón y la polémica del chaleco rojo. Mujer Hoy (ісп.). 12 червня 2023. Архів оригіналу за 12 June 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  8. ↑ Álvarez, Leticia (19 June 2014). Letizia Ortiz, Reina de España. El Comercio (Spanish) . Архів оригіналу за 24 June 2016. Процитовано 29 March 2021.
  9. ↑ Paloma Rocasolano, enlace sindical (ісп.). ES: Diario de Navarra. Архів оригіналу за 16 February 2007.
  10. ↑ Una muerte por ingestión de pastillas. El País (ісп.) (вид. impresa). ES. 9 February 2007. Архів оригіналу за 6 February 2010. Процитовано 14 April 2011.
  11. ↑ Jesús Ortiz, el discreto consuegro del Rey (ісп.). ES: Diario de Navarra. Архів оригіналу за 22 May 2007.
  12. ↑ Princess Letizia, Spain. womenfitness.net. Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 23 February 2015. Her parents divorced in 1999 and her father remarried ... in Madrid on 18 March 2004 to fellow journalist Ana Togores N, born ca. 1955.
  13. ↑ Jesús Ortiz: 'Como abuelo me siento emocionado'. El Periódico (ісп.). Aragón, ES. Архів оригіналу за 29 липня 2012.
  14. ↑ Birth date of her maternal grandfather. El Mundo (ісп.). ES. Архів оригіналу за 23 February 2014. Процитовано 15 September 2012.
  15. ↑ Muere el abuelo materno de la Reina Letizia. ABC (ісп.). ES. Архів оригіналу за 26 July 2018. Процитовано 28 July 2015.
  16. ↑ Princess Letizia of Spain. by Womenfitness.net 1999-2016. All rights reserved. Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 27 February 2016. Her maternal grandparents are Francisco Julio Rocasolano Camacho (Madrid, 21 July 1918 –), a mechanic and a cab driver in Madrid for over 20 years, and half-Filipino wife (m. 1950) Enriqueta Rodríguez Figueredo (Oviedo, 2 March 1919 – Madrid, 22 June 2008); by her maternal grandfather she (Letizia) is of French and Occitan origin.
  17. ↑ Ancestors of Infanta Leonor of Spain, Princess of Asturias. Процитовано 25 вересня 2023.
  18. ↑ A Filipino in the palace?. manilastandardtoday.com. Архів оригіналу за 5 March 2016. Процитовано 27 February 2016. Through her maternal grandmother, Enriqueta Rodriguez Figueredo, is half Filipino. Letizia's Filipino connection is merely geographical. To understand this, we must remember that during colonial times, there was a caste system. Native Filipinos (those of pure Austronesian ancestry) were called indio. The label "Filipino" was reserved for the insulares, or people of pure Spanish descent born in the Philippines....By her maternal grandfather, Francisco Julio Rocasolano Camacho, she is of French and Occitan origin
  19. ↑ Birth date of her maternal grandmother (ісп.). ES. 2008. Архів оригіналу за 23 February 2014. Процитовано 15 September 2012.
  20. ↑ (ісп.) Armas de Doña Letizia, Revista Internacional de Protocolo, ISSN 1135-9692, Number 33, 2004, pp. 64–65
  21. ↑ Kenny, Mary. How the younger breed of Royals is moving centre stage. Belfasttelegraph. Belfast Telegraph 9 August 2014. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 23 February 2016. ... on her paternal grandfather's side she is a descendant of an untitled family descended from mediaeval nobility who served as Constables of Castile...
  22. ↑ Cuartas, Javier (2 November 2003). La vida desconocida de una cara muy popular. El País (ісп.). Madrid. Архів оригіналу за 19 November 2017. Процитовано 15 July 2017.
  23. ↑ – El traslado de su familia a Madrid marcó la dirección de su vida[недоступне посилання]
  24. ↑ The Royal Household of His Majesty the King – Her Royal Highness the Princess of Asturias [Архівовано 8 July 2006 у Wayback Machine.]
  25. ↑ – El traslado de su familia a Madrid marcó la dirección de su vida[недоступне посилання]
  26. ↑ а б The Royal Household of His Majesty the King – Her Royal Highness the Princess of Asturias [Архівовано 8 July 2006 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Letizia y México: otra historia de amor (ісп.). BBC. 12 May 2004. Архів оригіналу за 1 December 2021. Процитовано 3 May 2018.
  28. ↑ – El traslado de su familia a Madrid marcó la dirección de su vida[недоступне посилання]
  29. ↑ The Royal Household of His Majesty the King – Her Royal Highness the Princess of Asturias [Архівовано 8 July 2006 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Letizia, una reina que presentó el Telediario y enseñó a utilizar el Euro Leer más: Letizia, una reina que presentó el Telediario y enseñó a utilizar el Euro. Архів оригіналу за 15 October 2014. Процитовано 8 October 2014.
  31. ↑ Castillo, Raquel (19 June 2014). Former journalist Letizia Ortiz becomes Spain's first commoner queen. Reuters. Архів оригіналу за 7 September 2018. Процитовано 8 October 2014.
  32. ↑ DeClerq, Katherine (10 June 2014). Meet Letizia Ortiz: Spain's new 'middle-class Queen'. CTVNews.ca. Архів оригіналу за 14 October 2014. Процитовано 9 October 2014.
  33. ↑ Prefiere los pantalones a la falda. Diario de Navarra. Архів оригіналу за 14 October 2014.
  34. ↑ Castillo, Raquel (19 June 2014). Former journalist Letizia Ortiz becomes Spain's first commoner queen. Reuters. Архів оригіналу за 7 September 2018. Процитовано 8 October 2014.
  35. ↑ The Royal Household of His Majesty the King – Her Royal Highness the Princess of Asturias [Архівовано 8 July 2006 у Wayback Machine.]
  36. ↑ Boda Real – Palacio de la Zarzuela. El Mundo. Архів оригіналу за 30 September 2007. Процитовано 12 July 2006.
  37. ↑ Crown jewels: The fabulous rings which sealed the love of Europe's royal couples. HELLO! magazine. UK.[недоступне посилання з 01.02.2024]
  38. ↑ Wilkinson, Isambard (22 May 2004). Fiesta spirit returns for royal wedding. The Telegraph. Архів оригіналу за 12 January 2022. Процитовано 16 May 2016.
  39. ↑ de Luis-Orueta, Fernando (22 May 2004). Vestido piramidal con bordados de motivos heráldicos. El Pais (ісп.). Архів оригіналу за 7 February 2020. Процитовано 4 June 2017.
  40. ↑ Saunders, Doug (22 May 2004). Marriage lets Madrid smile again. Saturday's Globe and Mail. Архів оригіналу за 16 August 2016. Процитовано 12 June 2016.
  41. ↑ Spain's future queen gives birth. BBC News. 31 October 2005. Архів оригіналу за 17 June 2016. Процитовано 15 May 2016.
  42. ↑ Spanish crown princess has second daughter. Reuters. 29 April 2007. Архів оригіналу за 4 June 2016. Процитовано 15 May 2016.
  43. ↑ Los Príncipes acuden a la fiesta del 40º cumpleaños de Guillermo de Holanda. El Pais (ісп.). 2 September 2007. Архів оригіналу за 15 August 2017. Процитовано 4 June 2017.
  44. ↑ Maria G. Valdez (2 June 2014). Who Will Be Next King, Queen of Spain? 19 Things To Know About Prince Felipe, Princess Letizia of Asturias. latintimes. Архів оригіналу за 15 October 2014. Процитовано 9 October 2014.
  45. ↑ Doña Letizia, Presidenta de Honor de la Asociación Española contra el Cáncer, Entorno, expansion.com. www.expansion.com. Архів оригіналу за 24 August 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  46. ↑ Історія однієї вишиванки: як королева Летиція одягла сорочку, яку пошила українка. ТСН.ua (укр.). 30 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  47. ↑ До Польщі прибув іспанський корабель з великою військовою допомогою для України. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Летиція_(королева_Іспанії)&oldid=42187765