Львівські ворота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:37, 7 травня 2024, створена Echelon 1 (обговорення | внесок) (джерела, уточнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 7 травня 2024, заснована на цій версії.

Львівські ворота — західні ворота Старокиївської фортеці, побудовані на місці колишніх воріт давньоруської доби. Існували з 1654 до 1795 року в районі сучасної Львівської площі. Після 1795 року на місці Львівських воріт утворена Житомирська застава (інколи також — Житомирські ворота).

Історія

Одразу після Переяславської ради 1654 року, в січні, в Київ був присланий гарнизон московських військ на чолі з воєводами Федором Куракіним та Федором Волконським. Воєводи негайно почали будувати укріплення Верхнього міста, з використанням валів та ровів давньоруського часу. Фортеця, що отримала назву «Московський город» (з початку XVIII століття — Старокиївська фортеця), мала шість воріт, зокрема Львівські[1]. Ворота мали вигляд дерев'яної вежи[2], яка була збудована на місці давньоруських воріт, які одни дослідники вважають Жидівськими воротами[3], інші — воротами з невідомою назвою, що стояли на схід від Жидівських (умовна назва — Західні). В давнину ці ворота сполучали між собою дві частини міста — «город Ярослава» та Копирів кінець[4][5].

1672[1] або в 1680-х роках[2], під час реконструкції фортеці, дерев'яна башта була замінена на укріплення бастіонного типу. Ворота прийняли вигляд проїзду скрізь вал, прикритий бастіоном. Тоді же (1673 року) ворота вперше згадуються в описі київських укріплень під назвою Львівських[2]. Цю назву вони отримали, оскільки дорога від них вела у Львів[6]. Після скасування Старокиївської фортеці у 1790-х роках, ворота 1795 року були знесені, ікона Божої Матері, що стояла на воротах, була перенесена до Стрітенської церкви[2]. На місці старих воріт утворена Житомирська застава (з 1835 року — Житомирські ворота), які існували до середини XIX століття[6].

В середині XIX століття ворота розібрали й утворили площу. Спочатку вона називалася Сінною, оскільки тут розміщувався до 1958 року Сінний базар. 1869 року площа отримала назву Львівської[7], назва підтверджена 1959 року[6].

На честь історичних воріт названа станція метро «Львівська брама».

Примітки

  1. ↑ а б Немировський, 2000.
  2. ↑ а б в г Львівські ворота, 2000.
  3. ↑ Київ. Енциклопедичний довідник. Кудрицкий О. В. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 липня 2013.
  4. ↑ Вортман, 1996.
  5. ↑ Західні ворота, 2000.
  6. ↑ а б в Між Львівською площею та Євбазом (сучасна Галицька площа). Процитовано 7 квітня 2023.
  7. ↑ Львівська площа, 2000.

Джерела

  • Вортман Д. Де шукати Жидівські ворота та єврейський квартал давнього Києва? // Єврейська історія та культура в Україні : Матеріали конференції. — К. : Інститут юдаїки, 1996. — С. 33—38.
  • Західні ворота // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Львівські ворота // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Львівська площа // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Немировський, О. Старокиївська фортеця // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Львівські_ворота&oldid=42464348