Львівські ворота
Львівські ворота | ||||
---|---|---|---|---|
![]() Львівські ворота на плані Ушакова (помилково позначені як Івановські), 1695 р.
| ||||
50°27′18″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.45520704256534827° пн. ш. 30.50726785401890950° сх. д.Координати: 50°27′18″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.45520704256534827° пн. ш. 30.50726785401890950° сх. д. | ||||
Країна | ![]() ![]() | |||
Розташування | Київ[1] | |||
Тип | міська брама | |||
Перша згадка | 1673[1] | |||
Побудовано | 1654 | |||
Основні дати: 1795 — розібрана | ||||
![]() |
Львівські ворота — західні ворота Старокиївської фортеці, побудовані на місці колишніх воріт давньоруської доби. Існували з 1654 до 1795 року в районі сучасної Львівської площі. Після 1795 року на місці Львівських воріт утворена Житомирська застава (інколи також — Житомирські ворота).
Історія
Одразу після Переяславської ради 1654 року, в січні, в Київ був присланий гарнизон московських військ на чолі з воєводами Федором Куракіним та Федором Волконським. Воєводи негайно почали будувати укріплення Верхнього міста, з використанням валів та ровів давньоруського часу. Фортеця, що отримала назву «Московський город» (з початку XVIII століття — Старокиївська фортеця), мала шість воріт, зокрема Львівські[2]. Ворота мали вигляд дерев'яної вежи[3], яка була збудована на місці давньоруських воріт, які одни дослідники вважають Жидівськими воротами[4], інші — воротами з невідомою назвою, що стояли на схід від Жидівських (умовна назва — Західні). В давнину ці ворота сполучали між собою дві частини міста — «город Ярослава» та Копирів кінець[5][6].
1672[2] або в 1680-х роках[3], під час реконструкції фортеці, дерев'яна башта була замінена на укріплення бастіонного типу. Ворота прийняли вигляд проїзду скрізь вал, прикритий бастіоном. Тоді же (1673 року) ворота вперше згадуються в описі київських укріплень під назвою Львівських[3]. Цю назву вони отримали, оскільки дорога від них вела у Львів[7]. Після скасування Старокиївської фортеці у 1790-х роках, ворота 1795 року були знесені, ікона Божої Матері, що стояла на воротах, була перенесена до Стрітенської церкви[3]. На місці старих воріт утворена Житомирська застава (з 1835 року — Житомирські ворота), які існували до середини XIX століття[7].
В середині XIX століття ворота розібрали й утворили площу. Спочатку вона називалася Сінною, оскільки тут розміщувався до 1958 року Сінний базар. 1869 року площа отримала назву Львівської[8], назва підтверджена 1959 року[7].
На честь історичних воріт названа станція метро «Львівська брама».
Примітки
- ↑ а б Київ. Історична енциклопедія — 2000.
- ↑ а б Немировський, 2000.
- ↑ а б в г Львівські ворота, 2000.
- ↑ Київ. Енциклопедичний довідник. Кудрицкий О. В. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 липня 2013.
- ↑ Вортман, 1996.
- ↑ Західні ворота, 2000.
- ↑ а б в Між Львівською площею та Євбазом (сучасна Галицька площа). Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ Львівська площа, 2000.
Джерела
- Вортман Д. Де шукати Жидівські ворота та єврейський квартал давнього Києва? // Єврейська історія та культура в Україні : Матеріали конференції. — К. : Інститут юдаїки, 1996. — С. 33—38.
- Західні ворота // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
- Львівські ворота // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
- Львівська площа // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
- Немировський, О. Старокиївська фортеця // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).