Савелій Сергій Степанович
| Савелій Сергій Степанович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився | 27 вересня 1955 с. Кулажинці (Гребінківського району Полтавської області), Україна | |
| Помер | 11 травня 2024 (68 років) | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Місце проживання | Київ | |
| Діяльність | спортивний журналіст, телекоментатор | |
| Alma mater | Київський державний університет імені Тараса Шевченка (журналістика, 1981) | |
| Нагороди |
| |
| ||
Сергі́й Степа́нович Саве́лій (27 вересня 1955, Кулажинці — 11 травня 2024, Київ) — український спортивний телекоментатор, заслужений журналіст України.
У 1972 році закінчив середню школу в Кулажинцях, 1972—1973 роки — навчання в МПТУ № 11 і робота електрозварювальником у Кременчуці, 1973—1975 роки — служба у військах урядового зв'язку, 1975—1981 роки — підготовче відділення і факультет журналістики КДУ ім. Т. Г. Шевченка. В юності захоплювався вільною боротьбою, став срібним призером чемпіонату Полтавщини 1973 року (товариство «Трудові резерви»)[1].
Працював коментатором на 12 Олімпійських іграх за участю спортсменів незалежної України (1994 р. — Ліллехаммер (Норвегія), 1996 р. — Атланта (США), 1998 р. — Нагано (Японія), 2000 р. — Сідней (Австралія), 2002 р. — Солт-Лейк-Сіті (США), 2004 р. — Афіни (Греція), 2006 р. — Турин (Італія), 2008 р. — Пекін (Китай), 2010 р. — Ванкувер (Канада), 2012 р. — Лондон (Англія) — на місці подій, 2014 — Сочі (Росія), 2016 р. — Ріо (Бразилія) — у студії в Києві.
Першим серед українських спортивних журналістів здобув нагороду AIPS (Міжнародної асоціації спортивної преси) за роботу на 10 Олімпіадах — зменшену копію олімпійського факела Лондона-2012[2]. Згодом передав свою нагороду на тимчасове зберігання в музей НТКУ[3]. У 2015 одержав найвищу нагороду АСЖУ (Асоціації спортивних журналістів України) — приз імені Ігоря Засєди «За честь і достоїнство в спортивній журналістиці».
Коментував перший матч 1-го чемпіонату України з футболу — «Чорноморець» — «Карпати» (1992)[4], провів перший прямий репортаж з Олімпійських ігор (12 лютого 1994 року, відкриття Олімпіади в Ліллехаммері, разом з Сергієм Лифарем)[5]. Коментував матчі київського «Динамо» в Лізі чемпіонів у найуспішнішому сезоні 1998–1999 років[6]. Був віцепрезидентом федерації настільного тенісу України[1]. Член президії Асоціації спортивної боротьби України. Близький друг братів Савлохових — головного тренера збірної України з вільної боротьби Руслана і нині покійних заслужених тренерів України Бориса і Тимура[1]. Почесний працівник Національного телебачення України.
Помер 11 травня 2024 року у віці 68 років.
Нагороди і відзнаки
Відомча відзнака "Почесний працівник Національного телебачення України".(2005)
Почесне звання "Заслужений журналіст України" (2009)
Нагорода AIPS (Міжнародної асоціації спортивної преси) за роботу на 10 Олімпіадах — зменшена копія олімпійського факела Лондона(2012).
Примітки
- ↑ а б в Пам'ятні та маловідомі факти від Сергія Савелія — Відео — Спортивні підсумки — Перший Національний. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 липня 2013.
- ↑ 10-а Олімпіада відомого коментатора Сергія Савелія. ФОТО — Новини — Спортивні підсумки — Перший Національний. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 22 вересня 2012.
- ↑ Експозиція музею поповнилася!. Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 26 червня 2013.
- ↑ Двадцять років потому… — Спорт, спорт, спорт… — Блоги — Спортивні підсумки — Перший Національний. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 2 липня 2013.
- ↑ Олімпійський дебют України — Спорт, спорт, спорт… — Блоги — Спортивні підсумки — Перший Національний. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 2 липня 2013.
- ↑ Великий українець… — Спорт, спорт, спорт… — Блоги — Спортивні підсумки — Перший Національний. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 2 липня 2013.
Посилання
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Савелій Сергій Степанович |
- Блог Сергія Савелія
- Олімпійська нагорода Сергія Савелія
- Тим Оут и «латинские иксы» («2000», 17-23 лютого 2006)[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Вебконференція з коментатором (sport.com.ua, 15 вересня 2008)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |