Рябов Руслан Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:04, 3 липня 2024, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рябов Руслан Костянтинович
 Солдат
Загальна інформація
Народження26 січня 1971(1971-01-26)
Кривий Ріг
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (43 роки)
Червоносільське
ПохованняКривий Ріг
Псевдо«Руха»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)

Русла́н Костянти́нович Ря́бов (1971—2014) — солдат резерву МВС України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1971 року в місті Кривий Ріг. У 1986—1990 роках навчався в Автотранспортному коледжі Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» за спеціальністю «Експлуатація автомобільного транспорту». Працював у Мелітополі на Запорізькому автомобільному заводі. З 2001 року проходив військову службу, служив на патрульному катері. Учасник Революції Гідності, з Майдану добровольцем пішов на фронт.

Розвідник, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Загинув 29 серпня 2014 року при спробі виходу з оточення в Іловайську — розстріляний російськими військовиками в «зеленому коридорі смерті» — їхав у кузові броньованого КАМАЗу в складі автоколони батальйону «Донбас». Коли автівка вже доїжджала до Червоносільського, по ній вистрілив російський танк. Кабіну розірвало, потім здетонував боєкомплект у кузові. Тоді ж загинули Владислав Стрюков — «Стаф», Віктор Дмитренко-«ВДВ», Олег Уляницький — «Контра», Артур Чолокян — «Кавказ», Сергій Дятлов — «СВД», Маламуж Олександр — «Рус», Василь Білий — «Лисий».

Вважався зниклим безвісти. Впізнаний за експертизою ДНК, перепохований 29 серпня 2015-го в місті Кривий Ріг.

Нагороди і вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно)
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 13
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]