Променева швидкість

Ілюстрація зменшення довжини хвилі (зростання частоти) в напрямку руху (вліво) й зростання довжини хвилі (зменшення частоти) в протилежному напрямку (вправо).

Ефект Доплера дає можливість визначати варіації променевої швидкості при орбітальному русі віддаленої зорі чи планети.

Промене́ва шви́дкість (радіальна швидкість) — проекція вектора відносної просторової швидкості об'єкта на промінь зору, що визначає напрямок до нього від спостерігача чи початку координат. Світло, випромінене на певній довжині хвилі від об'єкта, котрий рухається назустріч спостерігачеві, при його реєстрації останнім буде мати порівняно меншу довжину хвилі завдяки ефекту Доплера. Коли ж об'єкт рухається вздовж променя зору від спостерігача, то при реєстрації випроміненого об'єктом світла, воно матиме дещо більшу досжину хвилі. Тому спектральні лінії у спектрах рухомих об'єктів (зір, галактик, тощо) зміщені у синій бік спектру (область коротких хвиль) чи у червоний бік (область довгих хвиль) в залежності від того, чи даний об'єкт рухається відповідно на чи від спостерігача. Звідси й походять назви: червоне зміщення й синє зміщення спектральних ліній, що виникають внаслідок ефекту Доплера.

Сума векторів променевої та поперечної швидкості визначають вектор просторової швидкості.

Див. також

Власний рух

Джерела

Променева швидкість // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 382—384. — ISBN 966-613-263-X.