Тальнівський парк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:41, 28 вересня 2010, створена 193.239.179.10 (обговорення) (Створена сторінка: '''Тальнівський парк''' – парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного зна...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тальнівський парк – парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у м. Тальному Черкаської області.

Охоронний режим встановлено як об'єкту природно заповідного фонду Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.60 р. № 105, сучасний статус – з 1972. Установа, землекористувач або землевласник у віданні якої знаходиться заповідний об’єкт − ДП "Уманське лісове господарство". Площа 406 га. [1]

Історія

Парк заснований у XVIII – початку XIX ст. Він розташований на території колишнього маєтку Потоцьких-Шувалових. З 1725 року тальнівський маєток був у властності польських та російських аристократів: Оранських, Калиновських, Потоцьких. Згодом у спадок від батька перейшло до генерал–лейтенантши графині Ольги Станиславовни Шувалової, народженої Потоцької. У 1857 П. П. Шувалов заклав тут оранжерею, невеликий ботанічний сад. Створення парку почато в 70-х рр XIX ст., будівництво палацу – 1896. Наприкінці XIX – початку ХХ ст. був перебудований палац з дерев'яного на цегляний у стилі французького бароко.

Композиція парку складається з розташованого в центрі палацу, великої галявини біля палацу, чисельних алей півциркульної форми. Долина річки сформована у вигляді набережних з водоспадом та чисельними джерелами та місточками. Парк створювався на базі існуючого лісового масиву, хоча додатково наповнювався різними породами дерев. На початку ХХ ст. паркові скульптури з Тального були перевезені в уманську «Софіївку». У Радянські часи була спроба зробити реконструкції цього парку для потреб міста, але проектне рішення не було вдалим і руйнувало парк. Зараз на території парку знаходиться міський стадіон, у палаці − музей хліборобства. Будинок пристарілих розташований в колишньому піонерському таборі, що в свою чергу містився на господарчому дворі. [2]

  1. Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.
  2. Садово-паркова архітектура Черкащини