Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:43, 27 лютого 2011, створена TheStrayCat (обговорення | внесок) (доповнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Петра Сагайдачного
 Україна
Вид на вулицю Сагайдачного з боку Контрактової площі
Вид на вулицю Сагайдачного з боку Контрактової площі
Населений пунктКиїв Київ
МісцевістьПоділ
РайонПодільський
Історичні відомості
Назва на честьПетра Сагайдачного
Колишні назвиОлександрівська, Революції, Кірова
Загальні відомості
Протяжність554 м
Координати початку50°24′33″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.40917° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.40917; 30.52417
Координати50°26′09″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.43597222224977372° пн. ш. 30.52152777780577964° сх. д. / 50.43597222224977372; 30.52152777780577964Координати: 50°26′09″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.43597222224977372° пн. ш. 30.52152777780577964° сх. д. / 50.43597222224977372; 30.52152777780577964
Координати кінця50°27′46″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.46278° пн. ш. 30.51889° сх. д. / 50.46278; 30.51889
Транспорт
Найближчі станції метро«Поштова площа», «Контрактова площа»
Покриттяасфальтне
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr356499  ·R
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Петра Сагайдачного у Вікісховищі

Вулиця Петра Сагайдачного — колишня частина вулиці Олександрівської; з 1919 — вулиці Революції, з 1934 — вулиці Кірова. Простя­гається від Поштової площі до Контрактової площі. Забудована та впорядкована в 30-40-х роках XIX століття. У 1955 році її було виділено в самостійну вулицю і на­звано на честь Жданова Андрія Олександровича (1896—1948) — радянського партійного і державного діяча. 1992 року названо ім'ям козацького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Історичні будівлі та пам'ятки архітектури

На розі вулиці Сагайдачного і Пошто­вої площі міститься церква Різдва (1810-14, архітектор А. І. Меленський); поряд — станція метро «Поштова площа», фунікулер. У будинку № 4 (колишній готель «Сербія»; не зберігся) 1894—96 жив російський письменник О. І. Купрін; тут була встановлена йому меморіальна дошка. Збереглося багато будинків XVIII—XIX ст. Серед них — будинки заможних київських міщан Балабух (№ 27а, 27б; кінець XVIII — 30-і рр. XIX ст.), будинок майстра-золотаря Коробки Федора (№ 20; 1830; архітектор Станзані), будинок київського купця Дехтярьова П. (№ 16/5; 1830), №№ 21, 23, 25/3, 27, 29, 31, 35, 37, 41 (XIX ст.). У 1896 році ву­лицею пішов перший у Російській імперії.

Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови ХІХ століття. Вулиця забудована переважно двоповерховими будинками. Перед Гостинним двором встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному. У 2004 році була відбудована церква Різдва.

Джерела