Танкові війська
Та́нкові війська́ — рід сухопутних військ, якій існує практично у всіх збройних силах різних держав. Складаються з танкових підрозділів, частин, з'єднань; крім того, до їх складу входять мотострілецькі (механізовані), ракетні, артилерійські, зенітні підрозділи і частини, а також інженерні, зв'язку, автомобільні і ін. підрозділи і частини спеціальних військ. Мають на озброєнні танки, самохідну артилерію, бронетранспортери, бойові машини піхоти, вертольоти і іншу техніку.
Танкові війська володіють великою вогневою потужністю і ударною силою, високою рухливістю і надійним броньовим захистом. Діючи масований на головних напрямках, вони здатні самостійно і у взаємодії з ін. родами військ долати оборону противника, вести високоманеврені бойові дії, просуватися на велику глибину, знищувати резерви противника, захоплювати і утримувати найважливіші рубежі і забезпечувати стрімке досягнення цілей бою і операції. Потужна броня танків робить їх відносно стійкими до дії вогню артилерії і приголомшуючих чинників ядерної зброї, різко знижує ступінь ураження екіпажу проникаючою радіацією і дозволяє вести успішні бойові дії в умовах застосування противником ядерної зброї.
Історія
Танки вперше з'явилися під час 1-ої світової війни 1914—18 у зв'язку з необхідністю вирішити проблему прориву позиційної оборони, обладнаної в інженерному відношенні і насиченою артилерією, кулеметами і мінометами. Вперше танки (32 машини) були використані англійцями в операції на р. Сомма (1916). У 1917 в районі Камбре англійські війська застосували масовану атаку 378 танків. В ході подальшого розвитку танки показали себе як новий перспективний засіб, здатний у взаємодії з піхотою і артилерією долати позиційну оборону і розвивати тактичний успіх в оперативний.
У Радянських збройних силах попередником танкових військ були броньові сили, що складалися з автобронеотрядов, основу яких складали бронемашини і бронепоїзди; власних танків під час Громадянської війни 1918—20 країна ще не мала. У січні 1918 була створена Рада броньових частин («Центробронь»), а в серпні 1918 — Центральне, а потім Головне броньове управління. У грудні 1920 на озброєння Червоної Армії стали поступати перші легкі радянські танки Сормовського заводу. З 1928 почалося виробництво танків МС-1 («малий, супроводу»).
Див. також
Література
- Гейнц Гудериан Воспоминания немецкого генерала. Танковые войска Германии во Второй мировой войне. 1939—1945
- Гейнц Гудериан Танковые войска Германии. Практика танковой войны. Центрполиграф, 2008 ISBN: 978-5-9524-3827-9
- Отто Кариус «Тигры» в грязи. Воспоминания немецкого танкиста. 1941—1944
Ресурсі Інтернету
- Танковые войска
- Танковые войска
- Танковые войска
- Сухопутные войска
- Первые танки: путь в тупик
- Организация танковых войск Красной Армии
- ТАКТИКА ДЕЙСТВИЙ ТАНКОВЫХ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ ИНОСТРАННЫХ АРМИЙ В ЛОКАЛЬНЫХ КОНФЛИКТАХ
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |