Мірошниченко Віктор Миколайович

Мірошниченко Віктор Миколайович — український актор. Заслужений артист України (1978), заслужений артист Чувашії (1971).

Народився 15 квітня 1937 р. у с. Нечаяне Миколаївської області в селянській родині. Помер 23 листопада 1987 р. в Києві. Закінчив Одеське театральне художнє училище (1956) і Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1964).

Працював у Чернігівському музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. З 1964 р. — актор Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Знявся у стрічках: «Наш чесний хліб» (Степан), «Юнга зі шхуни «Колумб» (Левко), «Анничка» (епіз.), «Дума про Британку» (Мамай), «На Київському напрямку» (Павло), «Важкий колос» (Стороженко), «Будні карного розшуку» та «Інспектор карного розшуку» (Білоус), «Сеспель» (Федір Покришкін), «В бій ідуть одні «старики» (комполка), «Гуси-лебеді летять» і «Щедрий вечір» (Панас), «Дивитися в очі», «Це було в міжгір'ї» (Семен Лодиженко), «Тачанка з півдня» (епіз.), «Єралашний рейс» (матрос), «Пробивна людина» (голова міськвиконкому), «Червоні погони» (епіз.), «Віщує перемогу» (Горпенко), «Візит у Ковалівку» (Любомир Козачина), «Дударики» (уповноважений НК), «Дипломати мимоволі» (Верет), «Платон мені друг» (Іван Чебрець), «Багряні береги» (Сарнецький), «Чекаю і сподіваюсь» (епіз.), «Під свист куль» (Божидар), «Розколоте небо» (епіз.), «Танкодром» (Заруба), «Право керувати» (Кри-вохиж), «Ти мусиш жити» (епіз.), «Високий перевал» (Чалій), «Житіє святих сестер» (епіз.), «Ще до війни» (епіз.), «Грішник» (епіз.) та ін.

Нагороджений медалями.

Був членом Спілки кінематографістів України.

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 107—108.