Міхельсон Володимир Олександрович
| Міхельсон Володимир Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 30 червня 1860 року Тульчин Російська імперія |
| Помер | 27 лютого 1927 Москва, СРСР[1] |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Громадянство | Російська імперія |
| Діяльність | фізик |
| Галузь | фізика, геофізика |
| Alma mater | МДУ |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Науковий керівник | Столєтов О.Г. |
| Вчителі | Столєтов Олександр Григорович |
| Заклад | МДУ |
Володимир Олександрович Міхельсон (30 (18) червня 1860, Тульчин, Подільської губернії (нині Вінницької області) — 27 лютого лютого 1925 — російський фізик і геофізик, метеоролог, один з основоположників вітчизняної актинометрiї, професор. Учень О. Г. Столєтова
По закінченні курсу на фізико-математичному факультеті московського університету в 1883 р., був залишений при ньому, а в 1886 р. зарахований приват-доцентом. В 1887 р. відряджений за кордон. Отримавши ступінь доктора фізики в 1894 р., призначений професором московського сільськогосподарського інституту по кафедрі фізики і метеорології. З 1895-1897 р. Міхельсон організував «Середньоруська сільськогосподарсько-метеорологічну мережу», але в 1898 р. за неассігнованіем обіцяних коштів від ведення її відмовився. З 1895 р. редагує «Спостереження Метеорологічної Обсерваторії Московського Сільськогосподарського Інституту».
Міхельсон першим застосував метод и статистичної фізики для визначення функції розподілу енергії в спектр випромінювання абсолютно чорного тіла. Узагальнив ефект Доплера на випадок, коли світло проходить через середовище із змінним показником заломлення. Встановив залежність швидкості розповсюдження фронту займання від складу горючої газової суміші. Заклав основи теорії вибухового горіння і розвинув теорію горіння газової суміші в пальнику Р. Бунзен. Міхельсон — один з основоположників вітчизняної Актинометр. Створив ряд актінометричних приладів (льодяний піргеліометр, біметалічний Актинометр та ін). Займався також питаннями застосування метеорології в сільському господарстві. [1]
Твори
- «Досвід теоретичного пояснення розподілу енергії в спектрі твердого тіла» (Санкт-Петербург, Париж і Лондон, 1887);
- «Про нормальну швидкість займання гримучих газових сумішей» (M., 1890, дисертація);
- «Про різноманітті механічні теорії фізичних явищ» (Санкт-Петербург, 1891);
- «Про застосування крижаного калориметра в актинометрії» (Санкт-Петербург, 1894);
- «Фізика перед судом минулого і перед запитами майбутнього» (М. і Варшава, 1901);
- «Нариси з спектральному аналізу» (Варшава, 1901);
- «Огляд новітніх досліджень з термодинаміки променистої енергії» (Санкт-Петербург, 1902).
Посилання
- Енциклопедичний словник / Брокгауз Ф.А. Ефрон І.А.
- Метеорологічна обсерваторія імені В.А. Міхельсона
- Відкриття квантів
- ↑ Михельсон Владимир Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.