Непозиційні системи числення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:18, 5 грудня 2011, створена РобоСтася (обговорення | внесок) (+ {{Стаття, з якої нема посилань}} за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У непозиційних системах числення величина, яку позначає цифра, не залежить від позиції її у числі. При цьому система може накладати обмеження на позиції цифр, наприклад, щоб вони були розташовані по спаданню, чи згруповані за значенням. Проте це не є принциповою умовою для розуміння записаних такими системами чисел.

Типовим прикладом непозиційної системи числення є римська система числення, в якій у якості цифр використовуються латинські букви: Римська цифра Десяткове значення I 1 V 5 X 10 L 50 C 100 D 500 M 1000

Наприклад, VII = 5 + 1 + 1 = 7. Тут символи V і I означають 5 і 1, відповідно, незалежно від місця їх у числі.