Mauser 1934
| Mauser 1934 | |
|---|---|
| Файл:Mauser Model 1914 1517.jpg Mauser 1934 | |
| Тип | Пістолет |
| Походження |  ФРН |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1910 - 1939 |
| Війни | Друга світова війна |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | 1910-1934 |
| Виробник | «Mauser-Werke GmbH» |
| Виготовлена кількість | 500 000 (1910 по 1939) 110 000 (1934 по 1940) |
| Варіанти | M1910, M1914, M1934 |
| Характеристики | |
| Вага | 0,6 кг. (без патронів) |
| Довжина | 152 мм. |
| Довжина ствола | 86 мм. |
| Набій | 7,65х17СР Браунинг |
| Дія | віддача затвора |
| Дульна швидкість | початкова — 290 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 50 метрів |
| Система живлення | магазин на 8 патронів |
| Приціл | постійний |
Mauser 1934 у Вікісховищі | |
Mauser 1934 - німецький пістолет, вироблявся у 1910-1934 р. Загалом мав три модифікації M1910, M1914, M1934. Був комерційною зброєю, яку використовували різні поліцейські підрозділи європейських країн. Також був взятий на озброєння у підрозділах Вермахту, на початку Другої світової війни.
Історія створення та виробництва
Розробники підприємства Маузер-Верке (Mauser Werke) у 1909 році почали розробку нового пістолета, під нещодавно прийнятий на озброєння патрон 9×19мм (9мм Люгер). Основою автоматики пістолету стала не зовсім звичайно на той час конструкція з напів вільним затвором. Эксперементували не з замикаючим стволом , а намагались уповільнити відкат затвору. Для цього у передній ніжній частині пістолета встановили гальмуючий опорний щиток, що утримував затвор поки куля не покине ствол.
Перші такі зразки з'явились у 1910 році, а його вже вдосконалена модель з маркуванням Mauser 1912/14, була виготовлена невеликою партією - біля 200 зразків. Однак коли з'ясувалось, що конструкція не дуже вдала і виробництво було припинено.
На базі цієї моделі, розробником Йозефом Ніклем був створений "громадський" пістолет , що користувався неабияким попитом. Так з'явився на світ пістолет M1910.
Модель M1910 була розрахована на відносно слабкий, але розповсюджений патрон 6.35мм Браунінг. З 1910 по 1913 р. було виготовлено біля 60 000 зразків цієї зброї.
Після невеликої модифікації у 1914 році з'явились нові моделі цього пістолету . Модель 1910/14 під той самий патрон що і модель М1914 - 7,65 Браунінг. Ці пістолети часто були табельною зброєю у багатьох організаціях і не тільки у Німеччині.
1914-го року було виготовлено біля 330 000 зразків під патрон 6,35мм та біля 500 000 під патрон 7,65мм.
У 1934-1936 роках знову паровели невелику модифікацію пістолетів моделей 1914-х років, при цьому рукоятка набула більш округлу форму також п'ята магазину позбулась гострих кутів. Зразки отримали позначення М1910/34 під калібр 6,35 та М1914/34 під калібр 7,65. Цих моделей було виготовлено набагато менше - у калібрі 6,35мм – біля 30 000, у калібрі 7,65мм – біля 120 000.
Опис конструкції
Одна з особливостей цих моделей була зупинка затвору у відкритому положенні після того, як з магазину був відстріляний останній патрон, що дозволяло суттево скоротити час на перезарядку і тим самим значно підвищіти бойові характеристики пістолета. Достатньо було вставити заряджений магазин, при цьому вставлений магазин взаємодіяв з зацепом, що звільняв затвор. Крім функції "зупинки затвору" з'явився важіль з виступом, який при відсутності патронів магазині замикав ударно-спусковий механізм.
За будовою пістолети Маузер 1910, 1914 та 1934 років мають не багату кількість відмінностей, більшість з яких зовнішні. Всі моделі мали автоматику побудовано віддачі вільного затвору. ствол хоч і не рухаєтся при стрільбі, при розбиранні знімаєтся достатньо легко. Кріплення стволу до рамки зроблене у орігінальний спосіб - за допомогою довгого поздовжнього стержня, що вставлявся спереду, під стволом та проходив крізь отвори в упорах, зроблені у нижній поверхні ствола. Ударно-спусковий механізм ударникового типу, ручний запобіжник розташовувався зліво у вирізі щічки рукоятки. Засувка магазину знаходится у основі пістолетної рукоятки. Щічки рукоятки— дерев'яні або пластикові.
Не дивлячись на легкість обслуговування цього пістолета, мав він і свої вади: при розборці часто губились дрібні частини ударно-спускового механізму. Сам ударно-спусковий механізм був чутливий до засмічення, крім того, при низьких температурах пістолети зразка 1914 року найчастіше давали осічки з-за слабкої бойвої пружини.
Посилання
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
