Танкова гармата
Та́нкова гарма́та — артилерійська система, що входить до комплексу озброєння танку, в переважної більшості, як основна складова озброєння бойової машини.
Основні типи танків оснащуються 90-152-мм гладкоствольними або нарізними гарматами, призначеними перш за все для боротьби з броньованими цілями — танками, БМП, БТР, самохідними гарматами. Звідси важливість дальності прямого пострілу, котра забезпечується великою початковою швидкістю снаряда. Проте зі збільшенням цієї швидкості можливі випадки зриву провідних пасків снаряду. Тому для озброєння танків застосовуються гладкоствольні гармати, що не мають нарізів в каналі ствола. На легких (в т.ч. плаваючих) танках зазвичай застосовуються 75-76-мм гармати. Як правило, гармати на танках розміщуються в баштах.
Більшість танкових гармат мають ежектори для продування каналу стволу після пострілу. У комплект боєприпасів до гармат входять артилерійські постріли з різними типами снарядів: бронебійними, кумулятивними, підкаліберними, з пластичним ВВ, осколково-фугасними та тощо. Для збільшення точності стрільби з танкових гармат з ходу танки оснащуються стабілізаторами озброєння.
Див. також
Джерела
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Танкова гармата |
- ПУШКА И ТАНК
- Specification and Armor Penetration Values of Soviet Tank Guns
- СОВЕТСКИЕ И РОССИЙСКИЕ ТАНКОВЫЕ ПУШКИ
- Танковые пушки
Література
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |