Валківський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валківський повіт
Файл:Харківська губернія.jpg
Центр Валки
Утворено 1780
Площа 2 143,4 верст²
(223 271 десятин) (1903)
Наступники Валківський район

Ва́лківський пові́т — адміністративно-територіальна одиниця у складі Харківської губернії в 1780-1923 роках, один з п'ятнадцяти повітів губернії, утвореної в 1780 році. Територія сучасного Валківського району Харківської області. Адміністративний центр — селище міського типу Валки. Повіт знаходився на північному заході губернії. Межував з Богодухівским повітом — на півночі, Краснокутським — на північному заході, Харківським — на сході і з Костянтиноградським повітом Полтавської губернії — на півдні.


Історія

25 квітня 1780 році був підписаний Указ імператриці Катерини II «Об учреждении Харьковской Губернии и о составлении оной из 15 уездов». Губернія «складалася» з наступних повітів: Харківського, Чугуївського, Вовчанського, Золочівського, Валківського, Ахтирського, Краснокутського, Богодухівського, Сумського, Міропольского, Білопільського, Лебединского, Недрігайловского, Хотмижського і Ізюмського.

У 1797 році владі повернули колишню назву — Слобідсько-українська губернія, а в 18351925 роках — знов назвали Харківською. Остаточно формувалося адміністративне ділення до 1856 року, коли до складу губернії входило вже 13 повітів. У Харкові були зосереджені судова влада і військово-окружне управління для Харківської, Курської, Воронезької, Орловської, Екатерінославської і Тамбовської губернії.

7 березня 1923 року за новим територіальним розмежуванням, територія повіту увійшла до складу Богодуховської округи.

Географія

На початку 20 століття Валківський повіт був найменшим в Харківській губернії — мав площу 2143,4 квадратних верст (223271 десятин)[1].

Освіта

На межі 19-20 століття в Валках працювало одне з 12 губернських ремісничих училищ[1].

Див. також

Примітки

Посилання