Юзеф Бек
Юзеф Бек | |
---|---|
пол. Józef Beck | |
Міністр закородонних справ Польщі | |
2 листопада, 1932 — 20 вересня, 1939 | |
Президент | Ігнацій Мосцицький |
Попередник | Аугуст Залескі |
Наступник | Аугуст Залескі |
Народився | 4 жовтня 1894 Варшава |
Помер | 5 червня 1944 Станешти, Румунія |
Похований | Військові Повонзки |
Відомий як | військовослужбовець, дипломат, політик |
Країна | Російська імперія і Польська Республіка |
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
Політична партія | Безпартійний блок співпраці з урядом |
Професія | політик, дипломат, військовик |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Ю́зеф Бек (пол. Józef Beck; *4 жовтня 1894, Варшава — †5 червня 1944, Станешти, Румунія) — польський політичний діяч, міністр закордонних справ Польщі (1932-1939 рр.).
Життєпис
До Першої світової війни Юзеф Бек навчався у Львівському політихнічному інституті. Був одним із соратників Пілсудського, вступив до Легіону Польського в австрійській армії, під час військових дій боровся проти царської Росії. Після розпуску легіону пішов у підпілля. Після Російської революції займався організацією польських військових загонів на території Прусії та Австрії. У 1918 році він був відправлений до Росії, де під вигаданим ім'ям рекрутував польські загони. Пізніше був призначений особистим помічником Юзефа Пілсудського.
У 1922 році отримав призначення військовим аташе в польській місії у Парижі, однак скоро повернувся до Польщі для боротьби з опозицією Пілсудському. Повернувся до влади у 1926 році, коли був призначений помічником Пілсудського у канцелярії військового міністерства. Посів посаду віце-прем'єра у 1930 році і став міністром закордонних справ 2 листопада 1932 року.
На посаді міністра закордонних справ намагався зберегти баланс у відносинах між Радянським Союзом та Німеччиною, а також сприяв зміцненню відносин Польщі з Францією і Румунією. Після вторгнення Німеччини у Чехословаччину в березні 1939 року за сприяння Бека Польща взяла участь у розчленуванні Чехословаччини, отримала спірний район Тешина. Бек також був ініціатором підписання союзницьких угод 6 квітня 1939 року з Великобританією, за якими Великобританія вступила у Другу світову війну після нападу Німеччини на Польщу у вересні того ж року. Після поразки Польщі у 1939 році втік до Румунії, жив у вигнанні, арештовувався румунською владою, писав мемуари. У м. Станешти захворів на туберкульоз і помер 5 червня 1944 року.
Джерела
- Юзеф Бек. Британська енциклопедія. (англ.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Поховані на Військовому кладовищі у Варшаві
- Випускники Львівської політехніки
- Кавалери ордена Святого Савви
- Командори ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Державного герба 1-го класу
- Кавалери Великого хреста ордена Зірки Румунії
- Кавалери Великого хреста ордена Корони
- Командори ордена Білої Троянди
- Командори Великого хреста ордена Полярної зірки
- Нагороджені орденом Данеброг
- Кавалери ордена Білого Орла (Польща)
- Кавалери Хреста Хоробрих
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Кавалери Великого Хреста Ордена Відродження Польщі
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Великого хреста португальського ордена Христа
- Нагороджені пам'ятною медаллю за війну 1918—1921
- Кавалери бельгійського Воєнного хреста
- Заслужені професори Львівського університету
- Політики II Речі Посполитої
- Польські дипломати
- Міністри закордонних справ Польщі
- Кавалери ордена Білого Орла
- Кавалери Офіцерського Хреста Ордена Відродження Польщі