Андріяшівка (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
село Андріяшівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Райгородоцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA18020110020058114
Основні дані
Засноване невідомо
Населення 627 (2001)
Площа 1,822 км²
Густота населення 344,13 осіб/км²
Поштовий індекс 13364
Географічні дані
Географічні координати 49°47′55″ пн. ш. 28°21′23″ сх. д. / 49.79861° пн. ш. 28.35639° сх. д. / 49.79861; 28.35639Координати: 49°47′55″ пн. ш. 28°21′23″ сх. д. / 49.79861° пн. ш. 28.35639° сх. д. / 49.79861; 28.35639
Середня висота
над рівнем моря
300 м
Найближча залізнична станція Демчин
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 11, с. Райгородок, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13362
Карта
Андріяшівка. Карта розташування: Україна
Андріяшівка
Андріяшівка
Андріяшівка. Карта розташування: Житомирська область
Андріяшівка
Андріяшівка
Мапа
Мапа

CMNS: Андріяшівка у Вікісховищі

Андрія́шівка — село в Україні, у Райгородоцькій сільській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Чисельність населення становить 627 осіб (2001). У 1926—54 та 1991—2018 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

Населення

В кінці 19 століття в селі проживав 571 мешканець, дворів — 72[1], у 1906 році — 714 жителів та 74 двори[2].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 597 осіб, кількість дворів — 126[3].

Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 661 особу, з них за статтю: чоловіків — 303, жінок — 358; за етнічним складом: українців — 659, росіян — 2. Кількість домогосподарств — 142, з них, несільського типу — 2[4].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 614 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 627 осіб[5].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,04 %
російська 0,96 %

Історія

Час заснування — невідомий[4]. У 1650 році — власність Каспера Базилевського, сплачував один дим[1]. У 1754 році перебувало в посесії новогродського земського судді Францишка Цирини, сплата до замку становила 9 злотих 11,5 гроша, до скарбу — 37 злотих 14 грошів[7].

В кінці 19 ст. — село Озадівської волості Житомирського повіту, за 56 верст від Житомира. Православна парафія — в Лемешах, католицька — в Краснополі. Належала спадкоємцям Мечислава Мазарського[1][8].

У 1906 році — сільце Озадівської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 60 верст, до центру волості, с. Озадівка, 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Райгородок[2].

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Лемешівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Янушпільського району Житомирської (згодом — Волинська) округи[9]. Розміщувалося за 12 верст від районного центру, міст. Янушпіль, та 2 версти від центру сільської ради, с. Лемеші[3]. 26 червня 1926 року увійшло до складу новоствореної Андріяшівської сільської ради Янушпільського району вже Бердичівської округи; адміністративний центр ради[9]. Відстань до районного центру, міст. Янушпіль — 14 верст, окружного центру в Бердичеві — 20 верст, до залізничної станції Демчин — 17 верст[4].

11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Андріяшівської сільської ради, село увійшло до складу Райгородоцької сільської ради Янушпільського району Житомирської області. 28 листопада 1957 року, село, в складі сільської ради, увійшло до Чуднівського району, 20 березня 1959 року — до складу Бердичівського району Житомирської області.

21 червня 1991 року в селі відновлено Андріяшівську сільську раду Бердичівського району[9].

20 серпня 2018 року увійшло до складу Райгородоцької сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[10].

Відомі люди

Примітки

  1. а б в Andryjaszówka (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 28. (пол.)
  2. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 1. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 24 квітня 2022.
  3. а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  4. а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 128-129. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  5. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 24 квітня 2022.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський. 2015. с. 118. Процитовано 5 червня 2022.
  8. Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 149. Процитовано 18 березня 2023.
  9. а б в Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 48, 191. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 15 березня 2021.
  10. Райгородоцька сільська об’єднана територіальна громада. https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 15 березня 2021.

Посилання