Ситник членистий
| Ситник членистий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Ситникові (Juncaceae) |
| Рід: | Ситник (Juncus) |
| Вид: | Ситник членистий (J. articulatus)
|
| Біноміальна назва | |
| Juncus articulatus | |
| Синоніми | |
|
Juncus lamprocarpus Ehrh. | |
Ситник членистий[1][2] (Juncus articulatus) — вид трав'янистих кореневищних багаторічних рослин родини ситникові (Juncaceae).
Опис
Кореневища 2–3 мм діаметром. Стебла від прямовисних до сланких (і плавучих), 20–60(100) см завдовжки, круглі в перетині, 1–3 мм діаметром, гладкі. Катафілів 1, від темно-бордового до солом'яного кольору. Листя: базальних 0–2, стеблових (1)3–6; вершина округла; листова пластина від зеленого до солом'яного кольору, циліндрична, 3.5–12 см × 0.5–1.1 мм. Суцвіття з розчепіреними гілочками, волоті з 3–30(50) головами; голови 3–10-квіткові. Листочки оцвітини коротші ніж коробочка, рівні між собою, 2.3–3.5 мм, від темно-коричневих до червонуватих, зовнішні від гострих до коротко загострених, внутрішні від субгострих до гострих; тичинок 6. Коробочка подовжено-яйцювата, бура й блискуча, 2.8–4 мм. Насіння обернено-яйцювате, 0.5 мм. 2n=80.
Поширення
Північна Америка (Сен-П'єр і Мікелон, південна Канада, північ США), Північна Африка (Алжир, Лівія, Марокко, Туніс), Євразія (більш-менш по всій Європі, вкл. Канарські й Азорські острови; в Азії ареал включає Сибір, Кавказ, Близький Схід, Індійський субконтинент, Казахстан, Монголію, далекий Схід Росії, Корейський півострів, Китай, Японію, В'єтнам). Вид, мабуть був введений в Австралію, Нову Зеландію, деякі острови південної частини Тихого океану і в Перу. Зростає в більшості типів водно-болотних середовищ, але особливо характерний для сезонно затоплюваних луків, пустищ, країв водойм. Існує на дуже низькому рівні садівнича торгівля видом.
Росте майже по всій території України по вологих місцях, луках, трав'янистих болотах, іноді коло доріг[2].
Галерея
.jpg)
Джерела
- Кречетович В.І., Барбарич А.І. Родина Ситникові (Juncaceae) // Флора УРСР. — К., 1950. — Т. 3. — С. 21—61.
- Ольшанський І. Г. Географічний аналіз Juncaceae Juss. флори України // Український ботанічний журнал. — 2009. — Вип. 66. — № 4. — С. 554–565.
- Ольшанський І.Г., Федорончук М.М. Рід Juncus L. (Juncaceae) у флорі України // Український ботанічний журнал. — 2011. — Вип. 68. — № 5. — С. 686—700.
- Ситник членистий // Товарознавство продовольчих товарів (спецкурс) / Г. О. Бірта, Ю. Г. Бургу. – Київ : Центр учб. л-ри, 2012. – 424 с. – ISBN 978-617-673-098-9.
Примітки
- ↑ Juncus articulatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 415.
Посилання
- Allen, D.J. 2011. Juncus articulatus. The IUCN (англ.)
- Flora of NW Europe[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- Flora of North America (англ.)
- Euro+Med Plantbase (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
