Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Великопольська провінція |
Дата створення / заснування |
1569 |
Країна |
Річ Посполита |
Адміністративна одиниця |
Корона Королівства Польського |
Адміністративно-територіально поділяється на |
Познанське воєводство (1314—1793), Калішське воєводство, Гнєзненське воєводство (1768), Серадзьке воєводство, Ленчицьке воєводство, Бжесць-Куявське воєводство, Іновроцлавське воєводство, Равське воєводство, Плоцьке воєводство, Мазовецьке воєводство (1529—1795), Хелмінське воєводство, Мальборкське воєводство, Поморське воєводство, Вармійське князівство |
Спільний кордон із |
Малопольська провінція, Велике князівство Литовське |
Великопо́льська прові́нція (пол. Prowincja wielkopolska) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувала з 14 століття. Виникла на основі Великопольського князівства зі столицею в Познані. Об'єднувала території Великопольщі, Мазовії та Королівської Пруссії, а також Вармійського князівства. До 1768 року складалася з 13 воєводств, після — з 14. Головне місто — Познань, резиденція генерального старости Великопольщі. Місце засідань генерального сейму провінції — місто Коло. Ліквідована 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої.