Андреєвський Сергій Аркадійович
| Андреєвський Сергій Аркадійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 29 грудня 1847 (10 січня 1848) Олександрівка, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 9 листопада 1918 (70 років) Петроград, Російська СФРР ·пневмонія | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Діяльність | поет, адвокат, літературний критик, перекладач, правник, письменник | |||
| Сфера роботи | право[1], Q113958160?[1], творче та професійне письмоd[1], літературна критика[1] і перекладацтво[d][1] | |||
| Alma mater | Імператорський Харківський університет (1869)[2] | |||
| Мова творів | російська | |||
| Батько | Андреєвський Аркадій Степанович | |||
| Брати, сестри | Андрєєвський Павло Аркадійович[3] і Mikhail Arkadievich Andeevskiyd[3] | |||
|
| ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Андреєвський Сергій Аркадійович (29 грудня 1847 (10 січня 1848), Олександрівка, Катеринославська губернія — 9 листопада 1918 року, Петроград) — російський адвокат, поет, прозаїк, літературний критик.
Походить з дворянської родини. Батьки - статський радник Андреєвський Аркадій Степанович і Віра Миколаївна (уродж. Герсеванова). Народився Сергій Андрєевський разом зі своїм братом-близнюком Михайлом в помісті материних родичів у селі Олександрівка Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії. Перші вісім з половиною років свого життя Сергій Андреєвський провів у сусідньому з Олександрівкою містечку Веселогірськ Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії зі своєю прабабцею по матері Марією Олександрівною Депрерадович (уродж. Юзбаши). Дитячі роки майбутнього адвоката і літератора знайшли відбиток в його "Книге о смерти"[4] та віршованій поемі "На утре дней"[5]. Ці літературно-автобіографічні твори С. А. Андреєвського також виступають унікальними джерелами з історії сучасної Луганщини 40-х – першої половини 50-х років ХІХ ст.[6].
Зі своєю родиною Сергій Андреєвський уперше побачився і познайомився лише влітку 1856 р., коли був перевезений до Катеринослава, де він згодом навчався у місцевій гімназії, яку закінчив 1864 року зі золотою медаллю. Цього ж року братів-близнюків було перевезено до Харкова, де вони продовжили навчання в Харківському університеті, юридичне відділення якого Сергій Андрієвський закінчив 1869 року.
Протягом 1870 року С. А. Андреєвський працював під безпосереднім керівництвом А. Ф. Коні. Одружився з дочкою провінційного відставного капітана, неабияк зіпсувавши свої відносини з сім'єю цим нерівним шлюбом. Завдяки А. Ф. Коні отримав місце товариша прокурора С.-Петербурзького Окружного суду.
У 1878 році відмовився виступити обвинувачем у справі Віри Засулич. Справа була явно політичною, присяжні виправдали Засулич, на прокурорів Андреєвського і Жуковського почалося цькування в пресі («Гарні прокурори» — писав, зокрема, державний секретар Є. А. Перетц), обидва вони були звільнені з прокуратури. Надалі С. А. Андреєвський перебував у столичній адвакатурі.
Незабаром, записавшись в число присяжних повірених Санкт-Петербурзької судовий палати, Андреєвський швидко отримав репутацію одного з найблискучіших кримінальних захисників. Надзвичайно витончений оратор, Андріївський завжди давав тонкі психологічні портрети своїх клієнтів і намагався впливати на почуття присяжних засідателів. Художньо оброблені промови Андреєвського належать до найбільш видатних зразків російського судового красномовства. «Захисні промови» Андреєвського витримали 3 видання (перше СПб., 1891).
- Батько: Андреєвський Аркадій Степанович (6.3.1812 — 7.5.1881) — дійсний статський радник
- Мати: Андреєвська (уродж. Герсеванова) Віра Миколаївна (1822 — після 1896).
- Сестра: Андреєвська Марія Аркадіївна (7.1846 — 17.8.1863).
- Брат-близнюк: Андреєвський Михайло Аркадійович (29.12.1847 — 10.7.1879) — ординарний професор чистої математики Варшавського університету.
- Брат: Андрєєвський Павло Аркадійович (29.6.1849 — 20.3.1890) – російський драматург та театральний критик.
- Брат: Андреєвський Микола Аркадійович (14.10.1852 — 27.9.1880).
- Брат: Андреєвський Анастасій Аркадійович (1858 — 1864).
- Сестра: Андреєвська Євдокія Аркадіївна (1858 — 1887).
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Русские писатели 1800—1917: Биографический словарь (русский) / за ред. Н. П. Олексійович — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1989. — Т. 1. — 672 с.
- ↑ а б Андреевские // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 757.
- ↑ [1] Андреевский С. А. Книга о смерти / Сост. и подгот. И. И. Подольской. – Москва : Наука, 2005. – 670 с.
- ↑ [2] Андреевский С. А. Стихотворения. 1878–1885. – Санкт-Петербург : Тип. А. С. Суворина, 1886. – С. 87–108.
- ↑ [3] Литвиненко Р. О. Літературно-біографічні твори С. А. Андреєвського, як джерело з історії Луганщини 40-х – 50-х років ХІХ ст. // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2024. – № 3 (362). – С. 4–27.
- О. Ф. Скакун. Андреєвський [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- О. Ф. Скакун. Андреєвський [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
|
