Забайкальський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Забайкальський район
рос. Забайкальский район
Герб Забайкальського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Забайкальський край
Утворений: 1967 року
Населення (2019): 21234 особи
Площа: 5253,65 км²
Густота населення: 4,04 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: смт Забайкальськ
Кількість міських поселень: 1
Кількість сільських поселень: 7
Міських населених пунктів: 1
Сільських населених пунктів: 10
Влада

Забайка́льський район (рос. Забайкальский район) — район у складі Забайкальського краю Російської Федерації.

Адміністративний центр — селище міського типу Забайкальськ.

Географія

[ред. | ред. код]

Район розташований на південному сході Забайкальського краю. Район має кордон з Китаєм та Монголією. Основні хребти: Аргунський, Кличкинський і частина Нерчинського із середньою висотою, що не перевищує 900 м. Між хребтами знаходяться горбисті та низькогірні території, розділені великими низовинами та сухими западинами. Низини зайняті солончаками та іноді солоними озерами. Є родовища та прояви агатів, флюориту тощо: Агатова Сопка, Абагайтуйське, Нагадан тощо. Клімат різко-континентальний зі спекотним літом і холодною зимою. Середня температура липня +20,6 ° С (максимальна + 38 ° С), середня температура січня -28 ÷ -30 ° С (абс. мінімум -43 ° С.) Середньорічна кількість опадів не перевищує 300 мм. Тривалість вегетаційного періоду 150 днів і більше.

На південному сході, по кордону з Китаєм, протікає річка Аргунь. Найбільшого поширення мають чорноземні, каштанові та лучно-чорноземні глибокопромерзаючі ґрунти, зустрічаються солончаки.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 21234 особи (2019[1]; 20485 в 2010[2], 20343 у 2002[3]).

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Район адміністративно поділяється на 1 міське та 7 сільських поселень:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені
пункти
Забайкальське міське поселення 173,21 10342 11857 13394 Забайкальськ 2
Абагайтуйське сільське поселення 131,51 918 687 439 Абагайтуй 1
Білітуйське сільське поселення 625,24 1176 1475 1477 Білітуй 1
Даурське сільське поселення 67,77 4242 3850 4000 Даурія 1
Красновеликанське сільське поселення 658,65 934 700 424 Красний Великан 3
Рудник-Абагайтуйське сільське поселення 62,76 581 278 198 Рудник Абагайтуй 1
Степне сільське поселення 836,40 758 559 415 Степний 1
Чорно-Озерське сільське поселення 626,44 1392 1079 887 Харанор 1

Найбільші населені пункти

[ред. | ред. код]
Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Забайкальськ 10210 11769
2 Даурія 4242 3850
3 Білітуй 1176 1475
4 Харанор 1392 1079
5 Абагайтуй 918 687

Господарство

[ред. | ред. код]

До середини 1990-х район був відомий підприємствами гірничорудної промисловості. Експлуатувалося Абагайтуйське родовище флюориту. Діє рудник «Абагайтуй». З кінця 1990-х, завдяки прикордонному положенню, посилюються торговельні зв'язки з Китаєм. Діє перехід «Забайкальськ — Маньчжурія». Є підприємства з ремонту та обслуговування залізничного транспорту. Виконується переробка молока, випуск хліба та хлібобулочних виробів.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Район перетинає Забайкальська залізниця (станції Харанор, Даурія, Білютуй, зуп. п. 6639-км, Мацієвська, Забайкальськ). Залізнична лінія «Каримська — Забайкальск» сполучає Росію з Китаєм. Мережа автодоріг загального користування забезпечує внутришньорайонне сполучення. Федеральне значення має автомагістраль А166 «Чита — Забайкальськ», що з'єднує Росію з Китаєм.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Численность и размещение населения Забайкальского края 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. Чисельність населення за національністю в Читинській області — проєкт «Lingvarium» (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]