Вулиця Гетьмана Сагайдачного (Тернопіль)
Вулиця Гетьмана Сагайдачного Тернопіль | |
---|---|
![]() вигляд із початку вулиці на Катедральний собор УГКЦ у Тернополі | |
Місцевість | історичний центр міста |
Колишні назви | |
вулиця Гімназіальна, 3 мая, 1 травня, Сагайдачного | |
австрійського періоду (українською) | Гімназіальна |
польського періоду (польською) | Ulica 3-go Maja |
радянського періоду (українською) | Першотравнева вулиця |
радянського періоду (російською) | Первомайская улица |
Загальні відомості | |
Протяжність | приблизно 350 метрів |
Координати | 49°34′ пн. ш. 25°36′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 25.600° сх. д. |
поштові індекси | 46001 |
Транспорт | |
Рух | пішохідний |
Покриття | асфальт, бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | житлові будинки забудови кінця ХІХ, поч. ХХ ст., відбудовані в 1950-их |
Пам'ятники | Івана Франка |
Храми | Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії |
Державні установи | Державний архів Тернопільської області |
Заклади культури | Тернопільська картинна галерея |
Забудова | кінець XIX століття, реставрація вулиці в 1940-их |
Комерція | Магазин «Молоко» |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
![]() | |
![]() |
Вулиця Гетьмана Сагайдачного — вулиця в центрі Тернополя, завдовжки приблизно 350 метрів. Із заходу примикає до вулиці Кардинала Йосипа Сліпого, зі сходу — до бульвару Тараса Шевченка. До неї примикають вулиці Валова та Академіка Брюкнера. Вважається однією з найкращих вулиць Тернополя, оскільки частково збереглася архітектурна забудова кінця XIX століття.
Точно початок утворення вулиці невідомо. Перші згадки пов'язані із вулицею Гімназіальною на початку XIX століття, коли зведено приміщення першої гімназії в м. Тернополі в 1825 році.
З такою назвою вулиця проіснувала із початку XIX століття до 1891 року. Тоді вона складалася з новозбудованої гімназії, багатьох крамниць та житлових квартир. Також є перекази, що один із численних підземних ходів Тернополя сполучав гімназію та Старий замок. Сьогодні про цей хід нічого невідомо.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4e/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%8F%2C_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%2C_1900-%D1%82%D1%96.jpg/200px-%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%8F%2C_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%2C_1900-%D1%82%D1%96.jpg)
Таку назву вулиця отримала 3 травня 1891 року, коли поляки святкували 100-річчя своєї конституції. Цей період в історії вулиці започаткував реставрації та удосконалення будинків під крамниці, утворення суцільного ряду будинків із чудовою архітектурою. На той час на вулиці були такі будинки:
- Кав'ярня «Віденська», одна із перших у Тернополі (перший поверх), фотоательє (другий поверх) — будинок на розі вулиць Міцкевича і 3 мая;
Після боїв за Тернопіль не стало будівлі гімназії імені Поля, готелю Пунтшерта й інших будівель. На місці гімназії заклали сквер із пам'ятником «Піонервожата та піонери». На вулиці діяло багато магазинів, книгарень, кафе. Але особливим на цій вулиці було кафе «Сніжинка», де можна було купити шоколадне морозиво, крем Брюле на різні напої. Кафе знаходилося на місці сучасного ресторанного комплексу «Андріївський».
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/96/File-%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C_-_%D0%92%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%83%D0%BB._%D0%93%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7_%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D1%83_%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%C2%AB%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%BB%D1%8E%D1%81%C2%BB_-_14056619.jpg/220px-thumbnail.jpg)
Сьогодні вулиця Гетьмана Сагайдачного є пішохідною.
- № 10: Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1749–1779), охоронний номер — 637/1;
- № 14: Келії монастиря домініканів (1749–1779), охоронний номер — 637/2;
- № 1: Житловий будинок (мур., поч. XX ст.), охоронний номер — 314/1;
- № 2: Житловий будинок, у якому жив і працював письменник Микола Костенко (мур., поч. XX ст., 1957–1975), охоронні номери — 315 (А), 925 (І);
- № 3: Житловий будинок, у якому перебував композитор Микола Лисенко (мур., поч. XX ст.), охоронні номери — 314/2 (А), 1700 (І);
- № 4: Житловий будинок (мур., поч. XX ст.), охоронний номер — 316;
- № 5: Житловий будинок (мур., 1905), охоронний номер — 317;
- № 6: Житловий будинок (мур., поч. XX ст.), охоронний номер — 318;
- № 9: Житловий будинок (мур., 1912), охоронний номер — 319;
- № 11-13: Комплекс житлових будинків (мур., поч. XX ст.), охоронний номер — 320/0;
- № 11: Житловий будинок (мур., поч. XX ст.), охоронний номер — 320/1;
- № 13: Житловий будинок (мур., поч. XX ст.), охоронний номер — 320/2;
- № 15: Житловий будинок (мур., поч. XX ст.), охоронний номер — 321;
- № 19: Житловий будинок (мур., поч. XX ст.), охоронний номер — 322;
- № 21: Житловий будинок (мур., поч. XX ст.), охоронний номер — 323.
- Пам'ятник поету, громадському діячу Іванові Франку (1995), охоронний номер — 1711.
- Пам'ятник патріарху Йосифу Сліпому (2004), охоронний номер — 1683.
- на будинку № 2:
- письменнику Миколі Костенку;
- художнику театру Степанові Данилишину;
- на будинку № 3: композитору Миколі Лисенку.
- на фасаді будинку № 8, де жив і творив лідер гурту «Брати Гадюкіни» Сергій Кузьминський, співавтор пісні «Файне місто Тернопіль»: анотаційна таблиця[1].
28 серпня 2011 року під час святкування Дня міста на вулиці була відкрита Алея зірок. Нині тут розміщені пам'ятні знаки 10 відомим особистостям, які зробили значний внесок у культуру Тернополя.
- Вночі 5 серпня 2015 року в будинку № 1 спалахнула пожежа, вогонь охопив верхні поверхи і перекинувся на дах.[2]
- ↑
У Тернополі відкрили анотаційну таблицю в пам'ять про лідера рок-гурту «Брати Гадюкіни» на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 6 жовтня.
- ↑ В історичній частині Тернополя вирувала пожежа
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |