Гурбинці (Прилуцький район)
| село Гурбинці | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Чернігівська область | ||
| Район | Срібнянський район | ||
| Рада | Гурбинська сільська рада | ||
| Код КАТОТТГ | UA74080150110043035 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1590[джерело?]; 1666[1] | ||
| Населення | 641 | ||
| Площа | 25,168 км² | ||
| Густота населення | 25,47 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 17331 | ||
| Телефонний код | +380 4639 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°36′43″ пн. ш. 32°50′11″ сх. д. / 50.61194° пн. ш. 32.83639° сх. д.Координати: 50°36′43″ пн. ш. 32°50′11″ сх. д. / 50.61194° пн. ш. 32.83639° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
111 м | ||
| Водойми | річки Лисогір, Глинна | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 17331, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Гурбинці, вул. Незалежності,15 | ||
| Карта | |||
  Гурбинці | |||
 Гурбинці | |||
| Мапа | |||
| |||
Гу́рбинці — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 641 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гурбинська сільська рада, якій підпорядковані с. Дейманівка і с. Тростянець. Розташоване в місці злиття річок Лисогору і Глинної, за 12 км від райцентру та за 28 км від залізничної станції Блотниця. На околицях Гурбинець виявлені поселення та могильники епохи бронзи (2 тис. до н. е.) і черняхівської культури (2-5 ст).
Вперше згадуються 1666. Входили до Варвинської, з 1761 — до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Глинського пов. (1782—1796), до Прилуцького пов. (1797—1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923—1930).
1666 — 10 госп. селян, які «орали на 2-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Варвинської прислушаюче».
1674 гетьман І. Самойлович надав його полков. обозному Василю Севастияновичу. Від нього Г. перейшли до нащадків: полков. писаря Івана Вас, сина його військ. т. Григорія Ів. і онука б.т. Івана Гр. Останній 1737 володів 36 дворами селян; окрім нього, у Г. мав володіння значк. т. Ярофій Гугайч (10 дворів). У Ів. Гр. Севастияновича синів не було і частина села перейшла до дочки Івдокі ї Ів., яка 1763 одружилася я з понорницьким сотником Ніжинського полку Богданом Олександровичем Брежинським. З цього часу Г. стали родовим селом Брежинських.
1780 — 97 дворів (131 хата) селян, з яких 89 дворів належали колез. ас. Б. О. Брежинському; 37 дворів (73 хати) козаків. 1797 в Г. наліч. 522 душ чол. статі податкового населення; діяла споруджена 1796 дерев. Троїцька ц-ва (перша ц-ва збудована до 1666).
На початку 19 ст. поміщиком Г. був колез. секретар Олександр Ів. Брежинський, за ним — 50 душ чол. статі селян (1827). Як гурбинський поміщик він згадується 1836-37. 1859—167 дворів, 1409 ж.
У 1861—1866 у Г. містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, у віданні якого перебувало 8 громад (575 ревіз. душ) селян; козаки Г. були підпорядковані Іванківському Волосному правлінню відомства Палати державного майна.
Після реорганізаці ї волостей Г. 1867 увійшли до нової Іванківської вол. 2-го стану. 1886—163 двори селян-власників, які входили до кількох сільс. громад (1 -е й 2-е Брежинське, 1-е й 2-е Новицьке, 1-е й 2-е Галенковське та ін.), 4 двори селян казенних, 157 дворів козаків, 4 двори міщан та ін., 352 хати, 1658 ж.; діяли: дерев, ц-ва, церковнопарафіяльна школа, 2 шинки, крамниця, 17 вітряків, олійниця, пивоварня, ґуральня, базар щочетверга.
Землевласником у 80-90-х рр. 19 ст. був дворянин Вас. Віктор. Новицький. На 1903 р. в селі числилось коло тисячі семисот мешканців. З 1885 р. в селі працює невелика броварня братів Новицьких, що виготовляє пива на 4 тис. руб. в рік.
1910 (разом з х. Маляренковим) — 344 госп., з них козаків — 159, селян — 177, ін. непривілейованих — 2, привілейованих — 6, наліч. 1871 ж., у тому числі 11 теслярів, 8 кравців, 7 шевців, 2 столяри, 2 ковалі, 13 ткачів, 2 візники, 35 поденників, 31 жнець, 24 займалися інтелігентними та 208 — ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1826 дес. придатної землі; діяли: поновлена 1891 дерев. Троїцька ц-ва (у рад. період закрита), двокласна церковно-учительська і 2 однокласні церковнопарафіяльні школи.
У 1923—1930 рр. Г. — центр сільради. 1925—401 двір, 2040 ж.; 1930—440 дворів, 2078 ж., 1996—345 дворів, 755 ж.[2]
- Циганова Олена Леонтіївна (Житниченко) (1889 - ?) - українська громадська діячка у Харбіні
- Рептюх Ігор Миколайович — український лижник, біатлоніст; майстер спорту України міжнародного класу.
- Погода в селі Гурбинці
- Полное географическое описание нашего Отечества. Том VIII — Малороссия. — С.-Петербург, 1903. — С 363.(рос.)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |