Доля (міфологія)
До́ля (дав.-рус. устръча устръча[1]; сербохорв. срећа[2], рос. "судьба") — участь, доля у різних значеннях; у слов'янській міфології цей термін уособлював щасливий життєвий шлях, вдачу[1]. Вважалося, що Доля була даром богів, силою, даною ними людині для подолання життєвих труднощів. Доля з'являлася у момент народження і супроводжувала людину до смерті, у великій мірі впливаючи на її життя та особистість[5]. Доля дається людині передусім матір'ю, обумовлена родом, предками і визначається рожаницями[6].[1][2]
Спочатку саме слово "бог" мало значення «доля»[1]. У слов'янських міфологічних та фольклорних текстах поряд з доброю Долею як персоніфікацією щастя виступають ще зла (нещасна, лиха) доля, недоля, лихо, судома, нещастя, біда, нужда, злидні - як втілення поганої долі.
Повір'я про Долю пов'язані передусім з осмисленням індивідуальної (особистої, власної) долі як участі (ср. рус. участь), певних переваг, благ, щастя (ср. рус. частина), котрим згори наділяється людина при народженні і котре кожному наче видається з спільного, належного всьому соціуму, обсягу щастя[7].
Інше персоніфіковане втілення щастя — зустріч (дав.-рус. устръча ), протиставлення нещастю - невстрече (серб. Срећа Срећа і Несрећа у сербській народний поезії)[1]. Зустріч уявляли у вигляді красивої дівчини-ткалі, котра плете золоту нитку людської долі. Вона допомагає людям у сільськогосподарських справах та по господарству, а також у вдалих розвагах. Антитезою є Незустріч - Несреча — сива стара бабця з сумним втомленим поглядом. Несреча теж ткаля, але пряде вона занадто тонку нитку долі, яка часто рветься[2].
Первісне значення слова «доля» (судьба) — частина[8].
- Всяку долю Бог посилає[10].
- Слава Богу, не без долі: збіжжя нема, так діти є![10]
- Воля, неволя — така наша доля![10].
- І була би доля, так немає волі[10].
- Не у волі щастя, а у долі[10].
Окремі дослідники вказують на існування наприкінці XIX століття гори Доля в Прибалтиці.[3]
- ↑ ДОЛЯ — в славянской мифологии олицетворение счастливой судьбы, удачи. // Большой Энциклопедический словарь [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ ДОЛЯ — в славянской мифологии воплощение счастья, удачи, даруемых людям божеством; первоначально само слово бог имело значение «доля». Наряду с доброй Д. как персонификацией счастья в мифологических и позднейших фольклорных текстах выступают злая (несчастная, лихая) Д., недоля, лихо, горе, злосчастие, беда, нуж(д)а, бесталаница, кручина, бессчастье, злыдни как воплощения отсутствия Д., дурной Д. // Мифы народов мира [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Лызлов В. История земли Варяжской Руси и борьбы русскаго народа с латинской пропагандою в пределах ея. – Вильна: типография М.Б. Жирмунскаго, 1886. – С. 54.
- Доля / Іванов В. В., Топоров В. М. // Міфологічний словник / гол. ред. Є. М. Мелетинський. — М. : Радянська енциклопедія, 1990. — с. 194. — ISBN 5-85270-032-0.
- Доля / Левкієвська О. Є. // Слов'янські старовинності: Етнолінгвістичний словник : у 5 т. / під спільним ред. М. І. Толстого. — М. : Міжнар. відносини, 1999. — Т. 2: — с. 114–116. — ISBN 5-7133-0982-7.
- Седакова О. Тема «долі» у поховальному обряді [Архівовано 4 червня 2019 у Wayback Machine.] // Дослідження в області балто-слов'янської духовної культури. — М., 1990. — с. 54–63.
- Доля // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- Доля // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
- Доля, у етнографії // Энциклопедический словник Брокгауза і Ефрона : у 86 т. (82 т. і 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Szyjewski A. Religia Słowian. — Kraków: Wydawnictwo WAM, 2004. — ISBN 83-7318-205-5.
- Байбурин А. К. Лекція «Категорія долі (минуле і сучасне)» з циклу «Символіка етнографічних реалій російської культури»
- Среча [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.] (drevnerus.ru)
- Ілюстрація [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.] Віктора Королькова «Доля і Недоля»
