Ісламський духовно-культурний центр
| Катеринославська соборна мечеть | |
|---|---|
 | |
| 48°27′46″ пн. ш. 35°01′59″ сх. д. / 48.4629° пн. ш. 35.0331° сх. д.Координати: 48°27′46″ пн. ш. 35°01′59″ сх. д. / 48.4629° пн. ш. 35.0331° сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |  Україна, Дніпро |
| Кінець будівництва | 1911 |
| Належність | іслам (сунізм) |
| Адреса | вул. Херсонська, 3 |
  Ісламський духовно-культурний центр (Україна) | |
 | |
Катеринославська соборна мечеть — мечеть, що діяла в Катеринославі (тепер місто Дніпро) з 1911 року по 1920-ті, коли її закрили більшовики. Тепер у її будівлі міститься спортивна школа.
Мечеть була двоповерховою кам'яною будівлею з високим мінаретом. Вона вигідно виділялася на фоні інших будов і була єдиною будівлею у місті, виконаній у «мавританському» стилі. У зовнішньому обліку відчувались ісламські мотиви: вікна ускладнених форм, імітація різьби по каменю, цегляне облицювання з чергуванням чорного і білого каменю уособлювала популярний на рубежі XIX-XX століть «неомавританський» стиль.
Відомості про перший молитовний дім мусульман відносяться до початку XX століття. У 1904 році він розташовується в домі Петрових на вул. Воскресенській, а в 1910 за адресою вул. Клубна. Відомо, що мусульманська громада Катеринослава мала достатньо коштів та впливу, що дозволило їй зайнятися питанням побудови власної мечеті. «Товариство для побудови мусульманської мечеті» створюється приб. 1909-1910 рр., земельна дільниця під мечеть була вибрана у межах слободи Старий Кут, на пересіченні вулиць Херсонської та Великої Базарної. Вважається, що саме у цьому районі знаходилося невелике татарське селище [1].
Існують свідчення, що в місті були компактні поселення й інших мусульман, але встановленим фактом це назвати не можна. У 1911 році будівництво мечеті завершується , про що свідчить запис у довіднику «Весь Екатеринославъ» від 1912 року, де побудова мечеті датується 1911 роком і відмічено, що вона була споруджена на власній землі релігійної громади [2]. У лютому 1912 мусульманська громада просить у міської влади додаткову дільницю землю у 30 саж (приб. 132 кв.м), необхідну для добудови сходів[3]. «Товариство для побудови мусульманської мечеті» продовжує діяти й у наступному році, про нього згадується у журналі «Дніпрові хвилі» – №8 від 1913 р., з чого виходить, що будівні роботи по мечеті буди завершені тільки у 1913-1914 роках [4].
Мечеть було збудовано на кошти заможних мусульман-татар (можливо, кримських татар) — місцевих мешканців, яких на той час було 560 осіб. В деяких документах її вказано як турецьку, в інших — як татарську.
Окрім мечеті мусульманська громада м. Катеринослава домоглася також створення спеціального цвинтаря. На Новому міському цвинтарі в 1900-х роках було виділено спеціальну мусульманську ділянку (не збереглася, знаходилась в південній частині сучасного парку ім. Писаржевського по проспекту Богдана Хмельницького).
Діяльність мусульманської громади Катеринослава періодично відображалася в міській печаті, про що свідчать публікації в довіднику-щорічнику «Весь Екатеринославъ» магометанського календарю з вказівками головних мусульманських свят та зображень мечеті. Показовою також є публікація в «Катеринославських Губернських Відомостях» – № 98 від 1916 р., у котрій зазначалося:
«крестьянин Пензенской губ. Керенского уезда с. Горенки Гадиатулла Харисов Бекияшев, согласно избрания его единоверцами, утвержден в должности муадзина Соборной мечети в г. Екатеринославе».
З початком Першої світової війни турки були вимушені покинути місто, що стає першим ударом по діяльності мечеті. Не дивлячись на це, із приведених вище фактів відомо, що богослужіння продовжувались. Переломний момент в історії мусульманської громади, наступає з приходом до влади більшовиків.
26 квітня 2018 року міський голова Дніпра Борис Філатов обговорив з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим питання про передачу Катеринославської соборної мечеті мусульманській громаді в обмін на будівництво нової спортивної школи.[5].
2021 року на засіданні містобудівної ради Дніпра було презентовано проєкт будівництва та реконструкції Ісламського духовно-культурного центру.
- ↑ Самодрыга В. В., Стародубов А. Ф., Іванов С. С. (1986). Память истории (російською) . Днепропетровск. с. 145.
- ↑ Екатеринослав на 1912 год (російською) . Екатеринослав. 1911.
- ↑ Южная заря. 1912.
- ↑ Дніпрові хвилі. 1913.
- ↑ Дніпровська міська рада. https://dniprorada.gov.ua/. Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018.