Мейтус Юлій Сергійович
Мейтус Юлій Сергійович | |
---|---|
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 28 січня 1903[1][2][…] |
Місце народження | Єлисаветград, Російська імперія |
Дата смерті | 2 квітня 1997[1][4] (94 роки) |
Місце смерті | Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | СРСР і Україна |
Професії | композитор, кінокомпозитор |
Освіта | Єлисаветградська чоловіча гімназія |
Жанри | опера |
Членство | Спілка композиторів СРСР |
Нагороди |
Юлій Сергійович Мейтус (нар. 28 січня 1903, Єлисаветград — пом. 2 квітня 1997, Київ) — український композитор юдейського походження. Керівник одного з перших джаз-бендів України (1924). Автор музики популярного естрадного ревю «Алло на хвилі 477». Народний артист УРСР (1973). Лауреат Шевченківської премії (1996).
Народився в Єлисаветграді (нині — Кропивницький) в єврейській родині. В 1919 році закінчив музичну школу по класу фортепіано в Генріха Нейгауза. Під час громадянської війни Юлій пристав до частин Першої кінної армії Будьонного — був піаністом при політвідділі, організовував концерти для червоноармійців. Закінчив Харківський музично-драматичний інститут по класу композиції С. С. Богатирьова в 1931 року.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fe/%D0%A7%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%2C_65._%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4.jpg/220px-%D0%A7%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%2C_65._%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4.jpg)
У роки війни Мейтус перебував у Ашгабаді та Іркутську — допомагав створювати туркменську національну оперу («Абадан», «Лейлі і Меджнун», «Махтумкулі»), за що удостоївся звання заслуженого діяча мистецтв Туркменської РСР. У Іркутську з киянами поставив власну оперу «Гайдамаки». У 1944-му приїхав до столиці України. Тут став народним артистом УРСР, лауреатом Державної премії СРСР (за оперу «Молода гвардія», 1951).
У 1999 році на честь композитора названа одна з вулиць Києва. У 2003 році в приміщенні музичної школи №1 ім. Г. Г. Нейгауза міста Кропивницького відкрито пам’ятну кімнату Юлія Мейтуса[5], а на фасаді розміщено меморіальну дошку[6].
Юлій Мейтус вважається фундатором модерної української опери, він є автором 17 різноманітних за жанрами опер (з них 4 у співавторстві): побутові («Украдене щастя»), історико-епічні («Ярослав Мудрий»), романтично-казкові («Донька вітру», «Лейлі і Меджнун»), героїчні («Молода гвардія», «Абакан»). Значне місце в його творчості займає вокальна музика — він є автором близько 300 романсів на слова Лесі Українки, І.Франка, Т. Шевченка, В. Сосюри, А. Малишка, П. Тичини, Д. Павличка, О. Пушкіна, та інших. Багато інструментальних та хорових творів написано для дітей.
- Заслужений діяч мистецтв Туркменської РСР (1944) та Української РСР (1948)
- Народний артист УРСР (1973)
- лауреат Шевченківської премії (1996)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/2/27/%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE_%D0%9C%D0%B5%D0%B9%D1%82%D1%83%D1%81.jpg/160px-%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE_%D0%9C%D0%B5%D0%B9%D1%82%D1%83%D1%81.jpg)
Опери
- «Перекоп» (у співававторстві з В.Рибальченком і М.Тіцем, 1937-38),
- «Гайдамаки» (за поемою Т.Шевченка. 1940-41)
- «Абадан» (співавтор А.Кулієв, 1942-43, 2-а ред. 1950),
- «Лейла і Меджнун» (співавтор Д.Овезов, 1945-46),
- «Молода гвардія» (лібр. А.Малишка за романом О.Фадєєва, 1947, 2-а ред. 1950),
- «Зоря над Двіною» (за романом М.Нікітіна, пер. М.Рильського, 1951-55; 2-а ред. — «Північні зорі», 1957);
- «Украдене щастя» (лібр. М.Рильського за драмою І.Франка, 1958-59),
- «Махтумкулі» (лібр. А.Карлієва і Б.Кербабаєва, 1962),
- «Вітрова донька» (за п'єсою В.Зубаря, 1965),
- «Брати Ульянови» (1966),
- «Анна Кареніна» (за романом Л.Толстого, 1970),
- «Ярослав Мудрий» (за поемою І.Кочерги, 1972),
- «Ріхард Зорге» (1975),
- «Мар'яна Пінеда» (за п'єсою Ф. Г. Лорки, 1978),
- «Марія Волконська» (1988),
- «Іван Грозний» (за повістю О.Толстого, 1980-83),
- «Антоній і Клеопатра» (лібр. О.Васильєвої, 1993);
вокально-симфонічні твори
- 5 українських народних пісень у вільній обробці для низького голосу з орк. (1934), версії для високого голосу з оркестром (1937) і для хору з орк. (1939),
- Поема «Дорош Молибога» (сл. Дм. Кедріна, 1967-68) для баритона, хору та орк.,
- Кантата «Клятва» (сл. М.Бажана, 1941);
для симфонічного оркестру
- 5 сюїт (1927, 1929, 1939, 1942, 1944),
- Поема «Шляхами слави» (1945),
- «Туркменська симфонія» (1946),
- Увертюра (1954);
камерно-інструментальні твори
- Варіації на українську тему для скрипки і фп. (1930),
- Поема, Ноктюрн, Алегро для скрипки і фп. (1965),
- «В Карпатах» для фп. (1973),
- 12 дитячих п'єс (1979);
хорові твори
- «Партизанська сюїта» (з фортепіано, 1942),
- Хори без супроводу на сл. Т.Шевченка, О.Пушкіна, П.Воронька,
- 5 хорів на сл. О.Твардовського;
вокальні твори
- Цикли на сл. М.Джаліля («Із Моабітських зошитів» — 1956, 1973, 1979), А.Малишка (1962), Л.Вишеславського (1963), Е.Межелайтіса (1964), Дм. Кедріна (1967), Є.Винокурова (1969), Лесі Українки (1971), М.Каріма (1973), К.Кулієва (1976), болгарських поетів,
- Романси і балади (24) на слова сучасних поетів (1983—1984), на слова П.Бровки, Л.Мартинова (1985), Р.Гамзатова (1987), Д.Кугультінова, А.Ахматової,
- Романси на слова Т.Шевченка, І.Франка, П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри, Л.Первомайського, А.Малишка, М.Цветаєвої, М.Гумільова та ін.;
інше
- Музика до театральних вистав (зокрема, співпрацював з театром «Березіль» Леся Курбаса)
- Музика до кінофільмів: «Нічний візник» (1930), «Іван» (1932, у співавт.) «Страта» (1935), «Застава коло Чортового броду», «Кондуїт» (1936), «Стара фортеця» (1937), «Сімнадцятилітні» (1939), «Макар Нечай» (1940), «У мирні дні» (1950), «В степах України» (1952), «„Богатир“ йде в Марто» (1954), «Два Федори», «Кінець Чирви-Козиря» (1958), «Небо кличе» (1959).
- П. М. Бондарчук. Мейтус Юлій Сергійович [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 591. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.235.
- Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
- Малышев Ю. Ю. С. Мейтус. Очерк творчества, М., 1962;
- Архимович Л., Мамчур И. Юлий Мейтус. Очерк жизни и творчества, М., 1983;
- Ірина Сікорська Від «Украденого щастя» до «Молодої гвардії» [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Meitus, Yulii [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Musicalics
- ↑ «Музична школа №1 ім.Г.Г.Нейгауза міста Кропивницького» (Кропивницька міська рада). kr-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ Босько В.М. Історичний календар Кіровоградщини на 2013 рік. Люди. Події. Факти. [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] — Кіровоград: Центр. – Укр. вид-во, 2012. — 256 с.
- Мейтус Юлій Сергійович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 354-356.
- Мейтус Юлій Сергійович // ЕСУ
- Мейтус Юлій Сергійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 142.
- Марко Роберт Стех. «Очима культури» 70. Юлій Мейтус.
- Ноти творів Юлія Мейтуса [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті ukrnotes.in.ua [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]
|
- Народились 28 січня
- Народились 1903
- Уродженці Кропивницького
- Померли 2 квітня
- Померли 1997
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Єлисаветградської чоловічої гімназії
- Члени Спілки композиторів СРСР
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1500-річчя Києва»
- Народні артисти УРСР
- Лауреати Сталінської премії
- Заслужені діячі мистецтв України
- Лауреати Шевченківської премії
- Українські композитори
- Українські композитори кіно
- Радянські композитори
- Оперні композитори
- Українські джазмени
- Лауреати Шевченківської премії 1996 року
- Заслужені діячі мистецтв УРСР
- Люди, на честь яких названі вулиці
- Персоналії:Театр «Березіль»