Сванетія
Сванетія | |
![]() | |
Країна |
![]() |
---|---|
Адміністративна одиниця | Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті |
Площа | 5776,4 км² |
![]() | |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
![]() |
Координати: 42°54′59″ пн. ш. 43°00′41″ сх. д. / 42.9163888889167779° пн. ш. 43.01138888891677681° сх. д.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/VittfarneGeorgien_155.jpg/250px-VittfarneGeorgien_155.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/08/Historical_Svaneti_in_modern_international_borders_of_Georgia.svg/250px-Historical_Svaneti_in_modern_international_borders_of_Georgia.svg.png)
Сване́тія (Сване́ті, груз. სვანეთი) — історична гірська область на північному заході Грузії, населена сванами.
Територіально й історично Сванетія ділиться на Верхню й Нижню, розділені Сванетським хребтом.
Верхня Сванетія (груз. ზემო სვანეთი — Земо-Сванеті) — високогірна долина у верхньому плині річки Інгурі, розташована між 42°48' і 43°15' півн. широти й між 42°00' і 43°00' сх. довготи й займає площу 3154 км².
З півночі й сходу Верхню Сванетію облямовує Головний Кавказький хребет з вершинами Шхельда, Ушба, Тетнульді й ін., по якому проходить кордон Грузії з Росією (Кабардино-Балкарія). З півдня височіє Сванетський хребет, який примикає безпосередньо до Головного Кавказького хребта й замикає Верхню Сванетію зі сходу.
Із заходу район відділений хребтом Хурум від Кодорської ущелини.
Верхня Сванетія відома своїми архітектурними скарбами й мальовничими пейзажами. Виділяються житлові вежі, споруджені головним чином в IX–XII сторіччях. Також збереглися прадавні кам'яні православні церкви.
Верхня Сванетія була включена в список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
В адміністративному плані Верхня Сванетія становить Местійський район регіону Мегрелія й Верхня Сванетія із центром у смт Местіа.
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Верхня Сванетія номінально підкорялася імеретинському цареві. У західній частині долини утворювалося незалежне володіння князів Дадешкеліані й воно одержало назву Князівська Сванетія. В іншій, більшій за площею частині долини існували вільні суспільства, і вона стала називатися Вільною Сванетією.
Обидві частини долини номінально увійшли до складу Російської імперії (князівство в 1833 році, а «вільна» частина в 1840), але до кінця 1840-х років у районі не була присутня ні російська адміністрація, ні російська православна церква.
До 1859 року князівство було скасовано, і район склав окреме приставство Сванетія в складі Кутаїського генерал-губернаторства.
Нижня Сванетія (груз. ქვემო სვანეთი — Квемо-Сванеті) — долина у верхньому плині річки Цхенісцкалі і її притоки Хеледула.
З півночі Нижню Сванетію від Верхньої відокремлює Сванетський хребет. З південного заходу Егриський хребет відокремлює район від Мегрелії, а Лечхумський хребет відокремлює його від Лечхумі на півдні й Рачі на сході.
В адміністративному плані Нижня Сванетія становить Лентехський район регіону Рача-Лечхумі й Нижня Сванетія із центром у селищі Лентехі.
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Нижня Сванетія стала частиною Мегрельського князівства. З 1833 року князівство ввійшло до складу Російської імперії, а 1867 року воно було скасоване, і його територія була включена до складу Кутаїської губернії. З 1887 року територія Нижньої Сванетії ввійшла в Лечхумський повіт губернії.
-
Гори Сванетії
-
Типові сванетські вежі
-
Гори Сванетії
-
Гори Сванетії
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сванетія |
- Свани
- Ушгулі — гірське село
- Местіа — гірське село, смт
- Сванська сіль
![]() |
Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|