Єфрем (Барбинягра)
Єпископ Єфрем (Барбинягра) | ||
Єпископ Єфрем (Барбинягра) | ||
| ||
---|---|---|
з 28 грудня 2011 | ||
Церква: | Російська православна церква (Московський патріархат) | |
Попередник: | архиєп. Микита (Стягов) - до 1936 кафедра відтворена - 28.12.2011 | |
Альма-матер: | Ленінградська духовна семінарія Ленінградська духовна академія | |
Діяльність: | священник | |
Тезоіменитство: | 29 травня | |
Ім'я при народженні: | Барбинягра Єфрем Олександрович | |
Народження: | 1 травня 1941 (83 роки) с. Гандрабури, Ананьївський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР | |
Священство: | 1 січня 1972 | |
Чернецтво: | 12 лютого 1980 | |
Єп. хіротонія: | 5 лютого 2012 | |
Єпископ Єфрем (в миру — Єфрем Олександрович Барбинягра; нар. 1 травня 1941 року) — архієрей Російської православної церкви, єпископ Боровицький і Пестовський.
Тезоіменитство — 29 травня (16 травня за старим стилем в день пам'яті прп. Єфрема Перекомского).
Народився 1 травня 1941 року в с.Гандрабури Ананьївського р-ну Одеської обл. в селянськиій багатодітній православній сім'ї. Охрещений був ще в дитинстві.
У 1956 році закінчив неповну середню школу, працював в колгоспі і ніс послух паламаря у Введенській церкві с. Гандрабури.
У 1969—1972 рр. навчався в Ленінградській духовній семінарії.
1 січня 1972 року митрополитом Ленінградським і Новгородським Никодимом (Ротовим) в Миколо-Богоявленському кафедральному соборі м. Ленінграда рукопокладений в сан диякона (в стані целібату), а 27 лютого 1972 року Свято-Троїцькому соборі Олександро-Невської лаври — в сан пресвітера.
14 квітня 1972 року призначений штатним священиком Спасо-Преображенської церкви с. Бронниці Новгородського р-ну Новгородської обл. 6 серпня 1972 року звільнений від займаної посади і призначений штатним священиком церкви св.ап. Філіппа у м. Новгороді.
16 лютого 1976 року згідно особистим проханням почислений заштат Новгородської єпархії та прийнятий до кліру Одеської єпархії.
У 1976 році закінчив Ленінградську духовну академію.
23 березня 1976 року митрополитом Херсонським і Одеським Сергієм (Петровим) призначений настоятелем Свято-Троїцької церкви с. Троїцьке Любашівського р-ну Одеської області. 16 серпня 1976 року звільнений від займаної посади і призначений настоятелем Архангело-Михайлівської церкви с. Липецьке Котовського (зараз — Подільського) району Одеської області. 21 грудня 1976 року звільнений від займаної посади і призначений настоятелем Свято-Покровської церкви смт. Саврань Одеської області.
1 лютого 1977 року переведений в Олександро-Невський собор міста Ананьїва Одеської області, а 14 березня, згідно з особистим проханням, почислений заштат з правом переходу в Новгородську єпархію.
30 травня 1977 року митрополитом Ленінградським Никодимом (Ротовим) призначений штатним священиком церкви св.ап. Філіппа м. Новгорода.
12 лютого 1980 року митрополитом Ленінградським і Новгородським Антонієм (Мельниковим)[ru] в Свято-Миколаївському храмі м. Новгорода пострижений в чернецтво з ім'ям Єфрем на честь преподобного Єфрема Перекомского[ru].
25 червня 1981 року звільнений від займаної посади і призначений настоятелем церкви св. вмц. Параскеви м. Боровичі Новгородської обл. та благочинним Боровичського округу[1].
21 липня 1981 року митрополитом Ленінградським Антонієм в Володимирському соборі м. Ленінграда зведений в сан архимандрита.
5 травня 1997 указом архієпископа Новгородського і Староруського Льва (Церпицького)[ru] призначений в.о. намісника Іверського Валдайського чоловічого монастиря[ru] зі збереженням посади настоятеля церкви вмц. Параскеви м. Боровичі. 26 червня 2002 року звільнений з посади в.о. намісника монастиря. Ухвалою Священного Синоду РПЦ від 7 листопада 2007 року призначений намісником Іверського Валдайського монастиря.
Рішенням Священного Синоду від 28 грудня 2011 року обраний єпископом Боровицьким і Пестовським[2].
3 лютого 2012 року в храмі Всіх святих, що в землі Російській просіяли, Синодальній резиденції в Даниловому монастирі названий єпископом Боровицьким і Пестовским. Хіротонізований 5 лютого за Божественною літургією в храмі Спаса Преображення на Пісках в Москві. Богослужіння очолив патріарх Московський і всієї Русі Кирило (Гундяєв). Йому співслужили митрополити Варсонофій (Судаков)[ru] та Лев (Церпицький), єпископи Сергій (Чашин)[ru] та Савва (Міхєєв)[ru][3].
1 травня 2016 року у зв'язку з 75-річчям з дня народження нагороджений орденом Св.Іннокентія, митрополита Московського[ru] ІІ ступеня[4]. В тому ж році згідно з установленими правилами у зв'язку досягненням 75-річного віку подав прошення про почислення на спокій, але 3 червня 2016 року Священний Синод РПЦ ухвалив рішення продовжити перебування єпископа Єфрема на кафедрі[5].
- «Слово архимандрита Ефрема (Барбинягры) при наречении во епископа Боровичского и Пестовского» (рос.) . Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Біографія на офіційному сайті Московської патріархії (рос.) . Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Біографія на сайті «Православная энциклопедия» (рос.) . Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Біографія на сайті «Древо-инфо» (рос.) . Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ «Архимандрит Ефрем, наместник Иверского Валдайского монастыря» (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Журнал № 173 засідання Священного Синоду РПЦ від 27-28 грудня 2011 року (рос.). Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ «В неделю о мытаре и фарисее Святейший Патриарх Кирилл совершил Божественную литургию в храме Спаса Преображения на Песках и возглавил хиротонию архимандрита Ефрема (Барбинягры) во епископа Боровичского и Пестовского» (рос.). Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ «Патриаршее поздравление епископу Боровичскому Ефрему с 75-летием со дня рождения» (рос.). Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Журнал № 39 засідання Священного Синоду РПЦ від 3 червня 2016 року (рос.). Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 2 жовтня 2019.