Михайлівський ентомологічний заказник (Лозівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ентомологічний заказник «Михайлівський»
48°56′35″ пн. ш. 36°22′33″ сх. д. / 48.94333000002777823° пн. ш. 36.37611000002777217° сх. д. / 48.94333000002777823; 36.37611000002777217Координати: 48°56′35″ пн. ш. 36°22′33″ сх. д. / 48.94333000002777823° пн. ш. 36.37611000002777217° сх. д. / 48.94333000002777823; 36.37611000002777217
Країна Україна
Розташуванняс. Михайлівка,
Лозівський район,
Харківська область
Україна Україна
Найближче містоЛозова, Харківська область
Площа3,0 га
Засновано1984
Оператор Катеринівська сільська рада
Михайлівський ентомологічний заказник (Лозівський район). Карта розташування: Харківська область
Михайлівський ентомологічний заказник (Лозівський район)
Михайлівський ентомологічний заказник (Лозівський район) (Харківська область)
Мапа

Ентомологічний заказник «Миха́йлівський» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення.

Розташований біля села Михайлівка Лозівського району.

Загальна площа — 3,0 га.

Заказник утворений рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року[1].

Відповідальний за охорону — Катеринівська сільська рада[1].

Заказник розташований на захід від села Михайлівка, на схилах балки південної експозиції.

Положення в системі природно-ландшафтного районування — лесові сильнорозчленовані схили височин і височинні рівнини з чорноземами звичайними малогумусними[2].

У заказнику зберігся фрагмент ентомологічного комплексу степових ценозів, трофічно і топічно пов'язаний з цілинними рослинними асоціаціями. Рослинність представлена ділянками типчаково-ковилових і чагарникових степів з рідкісними рослинними угрупованнями і рідкісними видами рослин.

Ентомологічна фауна представлена поодинокими бджолами (галікти, меліта), джмелями, осами, дзюрчалками, турунами, сонечками, малашками[2].

До рідкісних видів комах заказника, що занесені до Червоного списку тварин Харківської області, належать богомол звичайний (Mantis religiosa) та тахіна велика (Tachina grossa)[2][3].

Мисливські тварини, які зустрічаються на території заказника[2]: заєць сірий (Lepus europaeus), лисиця звичайна (Vulpes vulpes), єнот уссурійський (Nyctereutes procyonoides), борсук лісовий (Meles meles), свиня дика (Sus scrofa), сарна європейська (Capreolus capreolus).

Ґрунти — чорноземи.

Категорія земель[2] — землі сільськогосподарського призначення — пасовища.

Заповідний режим

[ред. | ред. код]

Мета створення заказника[4]:

  • збереження та відновлення чисельності комах-запилювачів, які є представниками ковилового степу;
  • підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища;
  • проведення науково-дослідної та навчально-виховної роботи.

Об'єкт збереження — корисні комахи — запилювачі люцерни та інших сільськогосподарських рослин[2].

На території забороняється[1][4]:

  • проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
  • самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму;
  • геологорозвідувальні роботи, розорювання земель, будь-яке порушення ґрунтового покриву, видобування корисних копалин, будівництво, забруднення території;
  • меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть привести до зміни гідрологічного режиму території заказника;
  • знищення та зміна видового складу рослинності;
  • заготівля лікарських рослин та технічної сировини;
  • збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
  • використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
  • зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
  • організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
  • прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок;
  • інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Дозволяється на території заказника[4]:

  • систематичні спостереження за станом природного комплексу;
  • проведення комплексних досліджень;
  • проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Література

[ред. | ред. код]
  • Клімов О. В. Природно-заповідний фонд Харківської області / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. — Х. : Райдер, 2005. — 304 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Ентомологічний заказник «Михайлівський». Охоронне зобов’язання. Архів оригіналу за 19 травня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  2. а б в г д е Державний кадастр Природно-заповідного фонду України. Тимчасова картка первинного обліку (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2015. Процитовано 18 травня 2015. Ентомологічний заказник «Михайлівський»
  3. Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.
  4. а б в Положення про ентомологічний заказник місцевого значення «Михайлівський» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2015. Процитовано 18 травня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]