Ільф Ілля Арнольдович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ілля Ільф)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільф Ілля Арнольдович
рос. Илья Ильф
Ім'я при народженніІєхієл-Лейб Файнзільберг
ПсевдонімІлля Ільф
Народився3 (15) жовтня 1897(1897-10-15)
Одеса
Помер13 квітня 1937(1937-04-13) (39 років)
Москва
·туберкульоз
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія, СРСР СРСР
Національністьєврей
Місце проживанняОдеса
Санкт-Петербург
Москва
Діяльністьписьменник-сатирик
Мова творівросійська
Роки активності19231937
Напрямокреалізм
Жанрфейлетон, роман, новела, повість
Magnum opus«Дванадцять стільців»
Брати, сестриСандро Фазіні

CMNS: Ільф Ілля Арнольдович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ілля́ Арно́льдович І́льф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, рос. Илья Арнольдович Ильф; 3 (15) жовтня 1897(18971015), Одеса — 13 квітня 1937, Москва) — російський радянський письменник, гуморист та фейлетоніст єврейського походження. У співавторстві з Євгеном Петровим написав кілька книг, найвідоміші з яких «Дванадцять стільців» (1928) й «Золоте теля» (1931).

Життєпис

[ред. | ред. код]
Меморіальна табличка на будинку за адресою вулиця Старопортофранківська, 137 в Одесі, де народився письменник

Народився в родині банківського службовця Ар'є Беньяміновича (1863—1933) і Міндлі Аронівни (до шлюбу Котлова; 1868—1922) Файнзільберг, родом з містечка Богуслав Київської губернії (сім'я переїхала до Одеси між 1893 і 1895 роками).

У 1913 закінчив технічну школу, після чого працював у креслярському бюро, на телефонній станції, на військовому заводі. Після революції був бухгалтером, журналістом, а потім редактором у гумористичних журналах. Був членом Одеського союзу поетів.

У 1923 приїхав до Москви, став співробітником газети «Гудок». Ільф писав матеріали гумористичного й сатиричного характеру — в основному фейлетони. У ранніх нарисах, розповідях і фейлетонах Ільфа неважко знайти думки, спостереження і деталі, згодом використані в спільних творах Ільфа і Петрова.

У 1925 відбувається знайомство майбутніх співавторів і з 1926 починається їхня спільна робота, на перших порах складається у створенні тем для малюнків і фейлетонів в журналі «Смехач» і обробці матеріалів для газети «Гудок».

Першою значною спільною роботою Ільфа і Петрова (Євгена Петрова) став роман «Дванадцять стільців». Так почалася творча співпраця Іллі Ільфа та Євгена Петрова. Робота над романом розпочалася у 1927 році, опублікований вперше був у 1928 році в журналі «30 днів» і в тому ж році вийшов окремою книгою. Історія про великого комбінатора була написана менш ніж за півроку. Основу роману Ільфу і Петрову підказав Валентин Катаєв, саме йому вони і присвятили пізніше свій твір. Цензура в ті часи була жорстка — до виходу книги у світ, її неабияк скоротили. Але процес чистки на цьому не закінчився. Ще 10 років «12 стільців» будуть жорстко редагувати і змінювати. У підсумку книга скоротиться майже на третину.

Згодом у співавторстві з Євгенієм Петровим написано:

У 1932—1937 Ільф і Петров писали фейлетони для газети «Правда».

Помер від туберкульозу в Москві 13 квітня 1937.

Псевдонім

[ред. | ред. код]

Псевдонім «Ільф» може бути скороченням від його імені Ілля Файнзильберг, але більш імовірно абревіатурою його єврейського імені відповідно до єврейської традиції іменних абревіатур.

Дослідження літературної спадщини І. Ільфа

[ред. | ред. код]

У 1950-х — 1960-х рр. перші в СРСР літературознавчі досліждення творів І. Ільфа та Є. Петрова здійснила київський літературознавець і текстолог Лідія Яновська[2].

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 3668 Ільфпетров — астероїд головного поясу, названий на честь тандему письменників Ільфа та Петрова

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Литературная энциклопедия. — Т. 4. — Москва, 1930. — С. 460.
  • Сценаристы советского художественного кино. — Москва, 1972. — С. 154.
  • Знаменитые евреи: Краткие биографии. — Москва, 1997. — С. 219–223.
  • Всемирный биографический энциклопедический словарь. — Москва, 1998. — С. 303.
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — Київ, 1999. — С. 551.
  • Иллюстрированный энциклопедический словарь. — Москва, 2000. — С. 494.
  • Е. Петров. Мой друг Ильф. — Москва, 2002.