Австро-угорська крона
| Австро-угорська крона | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
Krone, Korona, Corona | |||||
| |||||
| Коди і символи | |||||
| Символи | K, kr, Cor | ||||
| Територія обігу | |||||
| Емітент | .svg){kind=small} Австро-Угорщина
| ||||
| Офіційно |  Ліхтенштейн.svg){kind=small} Князівство Чорногорія Австрія Угорщина ЧехословаччинаРеспубліка Фіуме Частина територій Італії, Польщі, України, Румунії, Королівства сербів, хорватів і словенців | ||||
| Похідні та паралельні одиниці | |||||
| Дробові | Геллер (1⁄100) | ||||
| Філлер (1⁄100) | |||||
| Монети і банкноти | |||||
| Монети | 1, 2, 5, 10, 20, 100 крон, 1, 2, 10, 20 геллерів | ||||
| Банкноти | 1, 2, 10, 20, 25, 50, 100, 200, 1000, 10 000 крон | ||||
| Історія | |||||
| Дата | 1892 рік | ||||
| Валюта-попередниця | Австро-угорський гульден | ||||
| Початок вилучення | 1919—1920 роки | ||||
| Валюта-наступниця | Австрійська крона, Чехословацька крона і Угорська крона | ||||
| Виробництво монет та банкнот | |||||
| Емісійний центр | Австро-Угорський банк | ||||
| Монетний двір | Монетний двір Австрії[ru] | ||||
| Кремницький монетний двір | |||||
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Австро-угорська крона
| |||||
Австро-угорська кро́на (нім. Österreichisch-ungarische Krone, угор. Osztrák-magyar korona) — грошова одиниця Австро-Угорщини з 1892 по 1918 рік, а також грошова одиниця країн, що утворилися в результаті розпаду імперії. Розмінна грошова одиниця, що дорівнює 1 ⁄ 100 крони, в австрійській частині держави називалася «геллер» (нім. heller) або сотик[1], в угорській — «філлер» (угор. filler).
Офіційна назва валюти — крона (нім. Krone, угор. Korona). На банкнотах назва валюти вказувалася і іншими мовами імперії: чеською, польською, українською, італійською, словенською, хорватською, сербською, румунською. Іноді використовувалася назва латинською. Символом грошової одиниці була абревіатура К. або іноді Кr., Cor.
| Мова | Однина | Множина(род.)відмінок |
|---|---|---|
| Німецька мова | Krone | Kronen |
| Угорська мова | Korona | Korona |
| Чеська мова | Koruna | Koruny (Korun) |
| Польська мова | Korona | Korony (Koron) |
| Українська мова | Крона | Крони (Крон) |
| Італійська мова | Corona | Corone |
| Словенська мова | Krona | Krone (Kron) |
| Хорватська мова | Kruna | Krune (Kruna) |
| Сербська мова | Круна | Круне (Круна) |
| Румунська мова | Coroană | Coroane |
| Латинська мова | Corona | Coronæ |
У 1873 році в Австро-Угорщині вибухнула п'ятирічна економічна криза, одним з результатів якої був дефіцит бюджету, що сягав часом 1 ⁄ 4 державного бюджету. Вийти на докризові показники вдалося лише до 1881 року. Протягом майже чверті століття після утворення Австро-Угорщини зберігався ажіо на паперові гульдени по відношенню до монети, що становив у середньому 18 %. Золоті та срібні монети майже не брали участі в обігу, їх частіше використовувати для накопичення. Розрахунки майже повністю перейшли на паперові гульдени. До 1889 року вдалося стабілізувати бюджет і забезпечити його профіцит[2].
2 серпня 1892 року був затверджений закон про нову монетарну систему згідно з яким, була введена нова грошова одиниця — крона[3][4]. При монетарній системі, що діяла раніше, також випускалася монета, яка називалася «крона», це була золота монета 900-ї проби вагою 11,1111 г, її карбування було припинено в 1866[5]. Назва грошової одиниці походить від «корони».
Під час грошової реформи було здійснено перехід від срібного стандарту до золотого (1 кг золота = 3280 крон). У 1892 році розпочато випуск монет, які перебували в паралельному обігу з раніше випущеними монетами та банкнотами в австрійських гульденах (флоринах) аж до 1 січня 1900 року у співвідношенні: 1 гульден (флорин) = 2 крони, 1 крейцер = 2 геллери[6]. 20 вересня 1900 року розпочато випуск банкнот у кронах.
Проєктом реформи було передбачено викуп банкнот у гульденах Австро-Угорським банком з виплатою 1 ⁄ 3 суми срібними монетами та 2 ⁄ 3 — банкнотами у кронах, що розмінюються на золото. Однак у 1899 році обмін на золото було скасовано. Через чотири роки уряд вніс до австрійського парламенту законопроєкт про обмін банкнот на золото. Парламент протягом трьох років так і не почав його розгляд, і законопроєкт був відкликаний урядом. У результаті проблему так і не було вирішено законодавчо, хоча відносна стабільність фінансів все ж таки дозволила забезпечити довіру до крони та нормальний економічний розвиток аж до самого початку Першої світової війни[2]. У 1901 році обмін банкнот на золото все ж таки було розпочато.
Першою від використання крони відмовилася Чорногорія, яка раніше не мала власної валюти і використовувала австро-угорську крону та інші (французький франк, турецьку ліру, російський рубль і німецьку марку). В 1906 році Чорногорія ввела власну грошову одиницю — чорногорський перпер. Заміна крони та інших валют у обігу відбувалася поступово. У 1906 році розпочато випуск чорногорських розмінних монет пари, у 1909 році — перпери, а в 1912 році — банкнот[7][8].
1 серпня 1914 року, з початком Першої світової війни, обмін банкнот на золото був припинений і більше його не поновлювали[9]. Зростання військових витрат змусило вдатися до додаткової емісії. За роки Першої світової війни кількість банкнот у обігу збільшилась у 15 разів з 2 129 759 250 до 30 679 675 403 крон. Золоте забезпечення до 1 серпня 1914 року становило 75 %, а на момент розпаду Австро-Угорщини — лише 1 %. Вартість життя зросла у 16,4 рази[2][10]. Монети з дорогоцінних металів витіснялися з обігу паперовими грошима, в тому числі нововведеними банкнотами в 1 та 2 крони, які до війни не випускалися. Розмінні монети стали карбувати з більш дешевих сплавів. В 1918 випущена банкнота найбільшого номіналу — 10 000 крон (до війни найбільший номінал — 1000 крон)[11][12].
Нестабільність крони мала сумні наслідки для функціонування всього товарного господарства. Виробники практично перестали цікавитися готівкою та почали активно переходити на здійснення бартерних операцій. Падіння довіри до грошей призвело також до суттєвого відтоку заощаджень із банків, оскільки відсоток за депозитами став різко негативним. Здійснювати нормальне виробництво за подібних умов було практично неможливо. Питання термінової стабілізації крони постало на порядок денний відразу після закінчення війни. У вирішенні цього питання повинні були брати участь нові незалежні держави, оскільки жодна з них не мала власної грошової одиниці.
Австро-Угорський банк, який перебував у спільному управлінні Австрії та Угорщини, продовжував емісію австро-угорської крони, яка залишалася спільною валютою Австрії, Угорщини, Чехословаччини та була в обігу на територіях, що увійшли до складу інших країн.
Найважливішою проблемою, яку мали вирішити нові держави, була стабілізація курсу валюти та запобігання її подальшому знеціненню. Ініціативу виправити становище взяла він Чехословаччина. Насамперед її уряд зажадав від Австро-Угорського банку припинити виплати з військових облігацій та кредитування урядів Австрії та Угорщини. Пізніше були проведені переговори між Австро-Угорським банком та новоствореними державами, на яких було прийнято рішення дозволити всім новим державам самим призначати емісарів для контролю за емісією . Банк зі свого боку зобов'язався не надавати позики без відома всіх емісарів.
Однак банк швидко порушив домовленості з урядами нових держав, відновивши виплати за облігаціями та прокредитувавши уряд Австрії. Втративши довіру до банку, 1919 року нові держави розпочали створення національних кредитно-грошових систем. [2]
| Країна (територія) | Дата вилучення австро-угорської крони | Грошова одиниця, якою була замінена австро-угорська крона | Співвідношення крона/ нова грошова одиниця |
Спосіб заміни |
|---|---|---|---|---|
| Черногорія | 1912 рік | Черногорський перпер | В 1906 році розпочався випуск монет, в 1912 році — банкнот | |
| Територія, що увійшла в склад Короліства Югославія (Хорватія та інші) | Січень 1919 року | Югославська крона | Штемпелювання банкнот (крім банкнот в 1 і 2 крони) кількома видами штемпелів, поверх наклеєної марки або без марки. У 1920 році крона замінена на югославський динар у співвідношенні: 4 крони = 1 динар | |
| Чехословаччина | Березень 1919 року, на території Словаччини — жовтень 1920 року | Чехословацькая крона | Наклейка знаків відповідності (крім банкнот в 1 і 2 крони). У 1919 році розпочато випуск банкнот у чехословацьких кронах. Банкноти Австро-Угорського банку з наклеєними знаками відповідності та банкноти в 1 і 2 крони без знаків відповідності вилучено з обігу 1920 року[13] | |
| Австрія | Березень 1919 року | Австрійська крона | Штемпелювання банкнот штампом «DEUTSCHÖSTERREICH». У 1922 році розпочато випуск нових грошових знаків. У 1925 році крона замінена австрійським шилінгом у співвідношенні: 10 000 крон = 1 шилінг | |
| Ліхтенштейн | Березень 1919 року | Австрійська крона | Штемпелювання банкнот штампом «DEUTSCHÖSTERREICH». У 1921 році австрійська крона була замінена швейцарським франком | |
| Фіуме | Апрель 1919 года | Крона Фіуме | Штемпелювання банкнот штампами «CITTA DI FIUME» і «INSTITUTO CREDITO.CONSIGLIO NAZIONALE.CITTA DI FIUME». У вересні 1920 року у Фіумі введено італійську ліру (2,5 крони = 1 ліра). Вилучення банкнот у кронах проводилося до 30 квітня 1924 року | |
| Територія, що увійшла в склад Румунії | Серпень 1919 року | Румунський лей | З 1 грудня 1918 року розпочато використання румунського лея. У період із 10 червня до 28 серпня 1919 року здійснено штемпелювання банкнот Австро-Угорського банку штемпелем «TIMBRU SPECIAL ROMANIA» (окрім банкнот в 1 і 2 крони). Проштамповані банкноти в кронах та банкноти в 1 і 2 крони без штемпеля перебували в обігу нарівні з леєм у співвідношенні 1 лей = 2 крони. Вилучення банкнот у кронах розпочато 1 вересня 1920 року і проводилося до кінця 1921 року[14] | |
| Територія, що увійшла в склад Польщі | Січень 1920 року | Польська марка | Заміна грошових знаків у кронах на польські марки. 15 січня 1920 року встановлено курс обміну; обмін закінчено в травні того ж року | |
| Угорщина | Березень 1920 року | Угорська крона | Випуск нових грошових знаків в 1919 році, штемпелювання банкнот Австро-Угорського банку в березні 1920 року червоним круглим штампом з гербом Угорщини і написом «MAGYARORSZÁG» (відомі різновиди штампа). У 1927 році крона замінена на пенге у співвідношенні: 12 500 крон = 1 пенге[15] |
Монети в австро-угорських кронах карбувалися двох типів: «австрійського» та «угорського».
Монети карбувалися монетним двором у Відні. В 1908 були випущені пам'ятні монети в 1, 5, 10, 20 і 100 крон до 60-річчя правління Франца Йосифа I[16][17][18]. Усі написи зроблено латиною.
| Аверс | Реверс | Номінал | Діаметр, мм | Маса, г | Метал | Гурт | Роки карбування |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
1 крона | 23 | 5 | Срібло/Мідь (835/165) | VIRIBVS VNITIS | 1892—1907 |
|
|
1 крона | 23 | 5 | Срібло/Мідь (835/165) | VIRIBVS VNITIS | 1908 |
|
|
1 крона | 23 | 5 | Срібло/Мідь (835/165) | VIRIBVS VNITIS | 1912—1916 |
|
|
2 крони | 27 | 10 | Срібло/Мідь (835/165) | VIRIBVS VNITIS | 1912, 1913 |
|
|
5 крон | 36 | 24 | Срібло/Медь (900/100) | VIRIBVS VNITIS | 1900, 1907 |
|
|
5 крон | 36 | 24 | Срібло/Мідь (900/100) | VIRIBVS VNITIS | 1908 |
|
|
5 крон | 36 | 24 | Срібло/Мідь (900/100) | VIRIBVS VNITIS | 1909 |
|
|
5 крон | 36 | 24 | Срібло/Мідь (900/100) | VIRIBVS VNITIS | 1909 |
|
|
10 крон | 19 | 3,3875 | Золото/Мідь (900/100) | візерунок | 1892, 1893, 1896, 1897, 1905, 1906 |
|
|
10 крон | 19 | 3,3875 | Золото/Мідь (900/100) | візерунок | 1908 |
|
|
10 крон | 19 | 3,3875 | Золото/Мідь (900/100) | візерунок | 1909 |
|
|
10 крон | 19 | 3,3875 | Золото/Мідь (900/100) | візерунок | 1909—1911 |
|
|
20 крон | 21 | 6,7751 | Золото/Мідь (900/100) | VIRIBVS VNITIS | 1892—1905 |
|
|
20 крон | 21 | 6,7751 | Золото/Мідь (900/100) | VIRIBVS VNITIS | 1908 |
|
|
20 крон | 21 | 6,7751 | Золото/Мідь (900/100) | VIRIBVS VNITIS | 1909 |
|
|
20 крон | 21 | 6,7751 | Золото/Мідь (900/100) | VIRIBVS VNITIS | 1909—1914, 1916 |
|
|
20 крон | 21 | 6,7751 | Золото/Мідь (900/100) | VIRIBVS VNITIS | 1916 |
|
|
20 крон | 21 | 6,7751 | Золото/Мідь (900/100) | PACE BELLOQVE OMNIA PRO PATRIA CVM POPVLO MEO | 1918 |
|
|
100 крон | 37 | 33,8753 | Золото/Мідь (900/100) | VIRIBVS VNITIS | 1908 |
|
|
100 крон | 37 | 33,8753 | Золото/Мідь (900/100) | VIRIBVS VNITIS | 1909—1914 |
Монети карбувалися монетним двором Кремниці, позначення монетного двору — KB (скор. від угорської назви міста — Körmöcbánya).
У 1896 році була випущена пам'ятна монета на 1 крону на честь 1000-річчя завоюванням угорцями Батьківщини, у 1907 році — пам'ятні монети на 5 і 100 крон на честь 40-річчя коронації Франца Йосифа I.
Монети в 10 філерів 1920 і 20 філерів 1920—1922 років карбувалися не в Кремниці, а в Будапешті, куди було вивезено обладнання монетного двору. Зовнішній вигляд і характеристики монет не змінювалися, у тому числі позначення монетного двору в Кремниці — KB[19][20][21].
| Аверс | Реверс | Номінал | Діаметр, мм | Маса, г | Метал | Гурт | Роки карбування |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
1 крона | 23 | 5 | Срібло/Мідь (835/165) | BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN | 1892—1896, 1906 |
|
|
1 крона | 23 | 5 | Срібло/Мідь (835/165) | BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN | 1896 |
|
|
1 крона | 23 | 5 | Срібло/Мідь (835/165) | BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN | 1912—1916 |
|
|
2 крони | 27 | 10 | Срібло/Мідь (835/165) | BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN | 1912—1914 |
|
|
5 крон | 36 | 24 | Срібло/Мідь (900/100) | BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN | 1900, 1906—1909 |
|
|
5 крон | 36 | 24 | Срібло/Мідь (900/100) | BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN | 1907 |
|
|
10 крон | 19 | 3,3875 | Золото/Мідь (900/100) | візерунок | 1892—1915 |
|
|
20 крон | 21 | 6,7751 | Золото/Мідь (900/100) | BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN | 1892—1913 |
|
|
20 крон | 21 | 6,7751 | Золото/Мідь (900/100) | BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN | 1914—1916 |
|
|
20 крон | 21 | 6,7751 | Золото/Мідь (900/100) | HARCBAN ÉS BÉKÉBEN A NEMZETTEL A HAZÁÉRT | 1918 |
|
|
100 крон | 37 | 33,8753 | Золото/Мідь (900/100) | BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN | 1907 |
|
|
100 крон | 37 | 33,8753 | Золото/Мідь (900/100) | BIZALMAM AZ ŐSI ERÉNYBEN | 1907, 1908 |
Австрійський монетний двір продовжує випускати монети в кронах, що повністю відповідають характеристикам монет Австро-Угорщини. Карбуються монети «австрійського» типу: 10 крон (із зазначенням року карбування — 1912), 20 крон (1915), 100 крон (1915)[22].
На початку літа 1892 року Австро-Угорський банк запропонував Францу Мачу та Ґуставу Клімту розробити дизайн банкнот. Влітку того ж року Клімт розпочав роботу над проєктами банкнот у номіналах 10 і 50 гульденів[23]. У дизайні банкноти 10 гульденів він використав античні мотиви. Алегоричні жіночі постаті, розміщені з обох сторін цифрових панелей, нагадують античні візуальні образи. Уособлення комерції та економіки легко розпізнати через їх атрибути: сувій і кадуцей. Клімт зобразив двох жінки, які сидять прямо перед глядачем, хоча їх погляди повністю відсторонені.
Купюра в 50 гульденів символізувала сільське господарство і науку. Клімт також застосував драматичні контрасти у своїх ескізах, використовуючи алегорію землеробства: монументальна жіноча фігура в античному вбранні, в контрапості, повернута вбік у обертальному русі, стоїть навпроти Афіни Паллади, зображеної спереду у візантійському одязі, в стриманому осьовому співставленні[24].
Мачу ж виконав свій проєкт 5 гульденів в бароковому стилі[25]. Це був перший випадок у кар'єрі Клімта, коли його модерністський твір було відхилено. Комісія відмовилися прийняти проєкти обох художників, але відшкодувала їх сумою в 600 гульденів (приблизно 8 502 євро на 2024 рік) за витрачений час і зусилля[24].
В результаті перевагу надали проєктам Рудольфа Реслера[ru], виконаними в сецесійному стилі в 1900 році[26]. Він розробив дизайн банкноти 10 крон 1900 року на основі не затвердженого проєкту Франца Мачу 5 гульденів[27][28]. Купюра зберегла початкову симетричну композицію в стилі бароко з текстовою панеллю посередині та двома янголами з обох боків. При розробці 50 крон 1902 року Реслер використав не затверджений проєкт 10 гульденів 1892 року Клімта, запозичивши загальну композицію із двома алегоричними жіночими фігурами. Але при цьому він значно переробив початковий дизайн, наблизивши композицію до сецесійного стилю[29]. Дизайн 20 крон 1900 року роботи Реслера, зазнав свого часу критики експертів[27] через звинувачення у плагіаті. Жіночі портрети на цій банкноті, намальовані за реальними моделями, мають алегоричне значення. Наприклад, жінка з короною-замком на австрійському аверсі — напряму відображає символіку Австрії на банкнотах Австрійського національного банку в середині ХІХ століття. Її аналог на угорському реверсі — алегорична Угорщина з короною Святого Іштвана.
Банкнота номіналом 100 крон 1902 року — це робота угорського художника Ласло Хегедюша[hu]. На аверсі та реверсі ліворуч зображено алегорію матері(уособлення молодої монархії) та науки: жінки, що сидять з розкритими книгами, які вчають дітей. На австрійському аверсі праворуч зображений коваль, який символізує промисловий характер західної, «німецької» частини імперії; на угорському реверсі — селянин, що представляє сільськогосподарський напрямок східної частини. Ця банкнота має виразний романтичний відтінок, близький до стилю, що пізніше використовувався у Німеччині[27].
Сучасні художні напрями (сецесія) знайшли своє відображення в дизайнах банкнот наступних випусків, починаючи з 1000 крон 1902[30] Генріха Лефлера[de], і особливо яскраво проявилися в 100 кронах 1910 Коломана Мозера. Банкноти передвоєнного та військового періоду створювали вже інші: Алоїз Ганс Шрам[de], Рудольф Юнк[de] та Йозеф Пфайффер[de].
У створенні практично всіх банкнот 1900—1918 років взяв участь Фердинанд Ширнбек[de], відомий гравер, який був учнем Фердинанда Лауфберґера, відомого віденського художника. Маючи лише одне око, Ширнбек майстерно виконував гравірування на металі для мініатюрних зображень, призначених для кліше банкнот та поштових марок.
Випуск банкнот у кронах розпочато 1900 року. Одна сторона банкнот містила текст німецькою мовою, інша сторона — угорською. Таке оформлення банкнот застосовувалося в Австро-Угорщині з 1880 року. Винятком були банкноти в 1 крону 1916 року та 2 крони 1914 року, де текст двома мовами вміщено по обидва боки, а також односторонні банкноти в 25 та 200 крон 1918 року. Банкноти в 20 крон, випущені 1918 року з датою «2 січня 1913», відрізнялися від банкнот випуску 1913 наявністю написів «II. AUFLAGE» та «II. KIADÁS» відповідно на «німецькій» та «угорській» сторонах банкноти. Односторонні банкноти в 25 і 200 крон зразка 1918 були випущені як тимчасові банкноти і містили вказівку на те, що до 30 червня 1919 вони повинні бути замінені на звичайні банкноти. Фактично такий обмін не було здійснено, ці банкноти продовжували використовуватися в обігу та після зазначеної дати[31].
20 крон стали першими з нових серій кронових банкнот, що були введені в обіг. 10 вересня 1900 року Австрійсько-угорський банк оголосив, що з 20 вересня того ж року починається введення в обіг купюр номіналом 20 крон загальним тиражем у 400 мільйонів крон. Ці купюри були призначені для заміни старих 10 гульденів 1880 року. Незважаючи на це, старі банкноти продовжували перебувати в обігу через їх велику популярність[32].
Рішення про випуск банкноти номіналом 10 крон було ухвалене на позачерговому засіданні Генеральної Асамблеї Австрійсько-угорського банку 19 вересня 1899 року. Це рішення, запропоноване Генеральною радою, отримало підтримку більшості голосів[33]. Відповідно до постанови Міністерства фінансів від 10 серпня 1901 року, з тимчасовим дозволом від 2 вересня 1901 року розпочався випуск банкнот номіналом 10 крон в Австро-Угорщині. Загальний обсяг випуску складав 160 мільйонів крон, що мало на меті замінити поступово вилучені старі банкноти номіналом 5 гульденів (випуску 1881 року) та 50 гульденів (випуску 1884 року), загальною сумою 224 мільйони крон. Решта 64 мільйони крон, компенсувалися випуском нових 5-и кронових срібних монет[34].
Відповідно до постанови Генеральної ради Австро-Угорського банку від 15 травня 1902 року з 26 травня цього ж року розпочинався випуск у грошовий обіг імперії купюр номіналом 50 крон.
25 вересня 1902 року генеральний секретар Австро-угорського банку повідомив Генеральну раду, що виробництво нових банкнот номіналом 100 крон досягло обсягу, достатнього для їх введення в обіг. З 20 жовтня того ж року почнеться випуск нових купюр, одночасно з чим буде здійснено вилучення старих 100 гульденів 1880 року з обігу[35].
15 травня 1902 року на засіданні Генеральної ради Австрійсько-угорського банку було представлено ескіз банкноти номіналом 1000 крон. Директор друкарні Нрідерні підкреслив, що нова купюра буде не лише естетично привабливою, але й оригінальною завдяки використанню техніки гільйошування, що забезпечує надійний захист від підробок. З технічної точки зору, ця банкнота була найсучаснішою серед усіх раніше випущених. 2 січня 1903 року розпочався випуск 1000-кронових банкнот, які замінили попередні 1000 гульденів 1880 року[36]. Протягом 16 років ці купюри залишались найвищим номіналом в Австро-угорській імперії. Протягом цього періоду постійно обговорювалося питання про випуск купюр вищого номіналу. На засіданні Генеральної ради 19 січня 1909 року Аладар фон Хайнріхе запропонував ввести банкноти більших номіналів. Однак його опоненти зазначили, що ні у Франції, ні в Німеччині не використовуються банкноти вищого номіналу за 1000 франків або 1000 марок, а великі платежі зазвичай здійснюються за допомогою розрахункових чеків, що зменшує потребу в купюрах номіналом більше 1000 крон[37].
| Зображення | Номінал | Розмір, мм | Дизайнер | Гравер | Водяний знак | Дата | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Аверс | Реверс | Вказана на банкнотах | Випуску | Вилучення | |||||
| Випуск 1900—1902 років | |||||||||
|
|
10 крон | 121 × 80 | Рудольф Реслер[ru] | Фердинанд Ширнбек[de] | Відсутній | 31 березня 1900 г. | 2 вересня 1901 року | 28 лютого 1907 року |
|
|
20 крон | 131 × 87 | Рудольф Реслер[ru] | 20 вересня 1900 року | 30 червня 1910 року | |||
|
|
50 крон | 150 × 100 | Рудольф Реслер[ru] | 2 січня 1902 року | 26 травня 1902 року | 31 грудня 1916 року | ||
|
|
100 крон | 160 × 106 | Ласло Хегедюш[hu] | 20 жовтня 1902 року | 31 серпня 1912 року | |||
|
|
1000 крон | 191 × 127 | Рудольф Реслер[ru] | 2 січня 1903 року | див. вилучення з обігу | |||
| Випуск 1904—1910 років | |||||||||
|
|
10 крон | 140 × 80 | Йозеф Пфайффер[de] | Фердинанд Ширнбек[de] | Відсутній | 2 січня 1904 року | 25 лютого 1905 року | 31 грудня 1918 року |
|
|
20 крон | 150 × 89 | Йозеф Пфайффер[de] | 2 січня 1907 року | 22 червня 1908 року | 31 грудня 1915 року | ||
|
|
100 крон | 163 × 107 | Коломан Мозер | 2 січня 1910 року | 22 серпня 1910 року | 31 травня 1915 року | ||
| Випуск 1912—1914 років | |||||||||
|
|
20 крон | 150 × 89 | Йозеф Пфайффер[de] | Фердинанд Ширнбек[de] |  |
2 січня 1913 року | 29 вересня 1913 року | див. вилучення з обігу |
|
|
50 крон | 162 × 100 | Йозеф Пфайффер[de] |  |
2 січня 1914 року | 18 грудня 1916 року | ||
|
|
100 крон | 163 × 107 | Йозеф Пфайффер[de] | Відсутній | 2 січня 1912 року | 13 грудня 1912 року | ||
| Випуск часів ПСВ | |||||||||
|
|
1 крона | 112 × 67 | Алоїз Ганс Шрам[de] | Фердинанд Ширнбек[de] | Відсутній | 1 грудня 1916 року | 21 грудня 1916 року | див. вилучення з обігу |
|
|
2 крони | 112 × 67 | Йозеф Пфайффер[de] | 5 серпня 1914 року | 16 серпня 1914 року | 31 липня 1917 року | ||
|
|
2 крони | 125 × 85 | Алоїз Ганс Шрам[de] | 1 березня 1917 року | 9 липня 1917 року | див. вилучення з обігу | ||
|
|
10 крон | 150 × 80 | Йозеф Пфайффер[de] |  |
2 січня 1915 року | 24 липня 1916 року | ||
| Післявоєнний випуск | |||||||||
|
|
20 крон (II випуск) |
150 × 89 | Йозеф Пфайффер[de] | Фердинанд Ширнбек[de] | |
2 січня 1913 року | 28 жовтня 1918 року | див. вилучення з обігу |
|
|
25 крон | 135 × 80 | Рудольф Реслер[ru] | Відсутній | 27 жовтня 1918 року | 30 жовтня 1918 року | ||
|
|
200 крон | 168 × 100 | Рудольф Реслер[ru] | |||||
|
|
10 000 крон | 191 × 127 | Рудольф Реслер[ru] | 2 листопада 1918 г. | 19 грудня 1918 року | |||
| 1892—1914 |
|
| 1900 |
|
| 1913 |
|
| 1914 |
|
| 1915 |
|
| 1916 |
|
| 1917 |
|
| 1918 |
|
| 1919 |
|
- ↑ Галяр, нїм. Heller, дрібна монета, тепер сотик. — с. 311, Етноґрафічний збірник. Т. 16 : Галицько-руські народні приповідки, вип. 2 : (Відати-діти) / зібрав, упоряд. і пояснив др. І. Франко. — Львів. Друк. Наук т-ва ім. Шевченка, 1905. — 210 с.
- ↑ а б в г Травин, Маргания, 2004, Глава 4. Австро-Венгрия: Развод по габсбургскому счёту.
- ↑ Kronenwährung. www.ris.bka.gv.at (ger) . Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ Шуст, 2005.
- ↑ Cuhaj, 2009, с. 89—90.
- ↑ Kronenwährung - Einführung als Landeswährung. www.ris.bka.gv.at (ger) . Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ Cuhaj, 2011, с. 1538—1539.
- ↑ Cuhaj, 2008, с. 859—860.
- ↑ Rádóczy, 1984, с. 16.
- ↑ Muth, 1997, с. 137.
- ↑ Cuhaj, 2011, с. 121—122, 1045—1046.
- ↑ Cuhaj, 2008, с. 86—87.
- ↑ Graichen, 1983, с. 84—87.
- ↑ Buzdugan, 1977, с. 358—364.
- ↑ Rádóczy, 1984, с. 26—38.
- ↑ Cuhaj, 2009, с. 93.
- ↑ Cuhaj, 2011, с. 121—123.
- ↑ Graichen, 1983, с. 36—49.
- ↑ Cuhaj, 2009, с. 598—599.
- ↑ Cuhaj, 2011, с. 1045—1046.
- ↑ Rádóczy, 1984, с. 67—78.
- ↑ Сайт Австрійского монетного двору, Modern re-strikes. // muenzeoesterreich.at. Архів оригіналу за 22 травня 2024. Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ OeNB Geldmuseum - Entwurf 10 Gulden-Staatsnote 1892, Gustav Klimt. geldmuseum-digital.at (нім.). Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ а б Decorator of the Ringstraße. Gustav Klimt-Datenbank (англ.). Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ OeNB Geldmuseum - Entwurf 5 Gulden-Staatsnote 1892, Franz Matsch. geldmuseum-digital.at (нім.). Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ OeNB Geldmuseum - Entwurf 10 Kronen-Banknote 1900, Rudolf Rössler. geldmuseum-digital.at (нім.). Процитовано 25 липня 2024.
- ↑ а б в Zbyšek, 2009, с. 152.
- ↑ www.banknotesworld.com - DAS deutschsprachige Banknotenforum | Sonstige Fragen zum österreichischen Geld | Klimt. banknotesworld.com. Процитовано 25 липня 2024.
- ↑ Zbyšek, 2009, с. 153.
- ↑ Жінка на цій банкноті — дружина Генріха Лефлера. Саме цей жіночий портрет надалі повторюватиметься на інших банкнотах.
- ↑ Cuhaj, 2008, с. 84—91.
- ↑ Pressburger, 1959, с. 1007.
- ↑ Pressburger, 1959, с. 916.
- ↑ Pressburger, 1959, с. 1082.
- ↑ Pressburger, 1959, с. 1143.
- ↑ Pressburger, 1959, с. 1142.
- ↑ Pressburger, 1959, с. 1384.
- ↑ Rádóczy, 1984, с. 15.
- Р. М. Шуст. Золота кронова валюта [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 373. — ISBN 966-00-0610-1.
- Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1801-1900. — 6-е. — Iola : Krause Publications, 2009. — 1296 с. — ISBN 978-0-89689-940-7.
- Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1901-2000. — 39-е. — Iola : Krause Publications, 2011. — 2345 с. — ISBN 978-1-4402-1172-8.
- Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Paper Money. General Issues 1368—1960. — 12-е. — Iola : Krause Publications, 2008. — 1223 с. — ISBN 978-0-89689-730-4.
- Buzdugan G., Luchian O., Oprescu C.C. Monede şi banknote româneşti. — Bucureşti : Sport - turism, 1977. — 429 с.
- Graichen G. Die Geldzeichen der Tschechoslowakei. — Berlin : Transpress, 1983. — 331 с.
- Rádóczy G. A legújabb kori magyar pénzek (1892-1981). — Budapest : Corvina, 1984. — 216 с. — ISBN 963-13-1528-2.
- Травин Д., Маргания О. Европейская модернизация. В 2 томах. — М.; СПб. : АСТ, Terra Fantastica, 2004. — Т. 1. — 665 с. — («Philosophy») — 3000 прим. — ISBN 5-17-027096-8.
- Muth C. Das Ende der Kronenzone // Währungsdesintegration - das Ende von Währungsunionen: eine theoretische und empirische Analyse vor dem Hintergrund des Zerfalls des gemeinsamen Währungsgebietes auf dem Territorium der ehemaligen Sowjetunion. — Heidelberg : Physica-Verl, 1997. — 383 с. — (Wirtschaftswissenschaftliche Beiträge) — ISBN 978-3-7908-1039-4.
- Zbyšek Š. Kronika peňazí na Slovensku: od najstarších čias do roku 2009 / Kolníková Eva. — 1. vyd. — Bratislava : Fortuna Libri, 2009. — 272 с. — ISBN 978-80-89379-15-6.
- Pressburger S. Das österreichische Noteninstitut 1816–1998. — Austria : Oesterreichische Nationalbank, 1959.
- Magyar Bankjegykatalógus (Каталог угорських банкнот) (угор.)(англ.)
- Papirpenz.hu (угорські банкноти) (угор.)
- mojazbierka.sk Банкноти Австро-Угорського банку 1900—1918 рр (словац.)